Сорго стає одним із пріоритетних напрямів ЄС в рослинництві

Ще донедавна вирощування цього злаку вважали сферою бідних країн Африки й Азії. Проте нині сорго в пошані як в Америці, так і у Європі. ЄС останніми роками активно підтримує вирощування культури, відомої своєю стійкістю до посухи та різноманітними напрямами використання. А якщо ще врахувати доволі стрімкий розвиток технологій вирощування сорго, то і вітчизняним виробникам варто до нього уважніше придивитися

Згідно з даними ФАО, сорго є п’ятою за важливістю зерновою культурою у світі за обсягом виробництва та площею посівів. Його використовують для харчування (50% світового виробництва), кормів (45%) та біоенергетики (5%). Якщо раніше сорго називали кукурудзою для бідних, то останнім часом його сільськогосподарська цінність усе більше зростає завдяки країнам із розвинутою економікою. Так, у Нігерії, Судані чи Ефіопії воно з давніх-давен мало особливий пріоритет. Однак наразі Сполучені Штати стали найбільшим виробником сорго, збираючи близько 8 млн тонн.

Сорго підкорює Європу

Відтепер на цю культуру поклав око також Євросоюз. За останні 10 років виробництво сорго тут збільшилось на 57%. Програми на кшталт Sorghum ID фінансують для просування сорго в таких країнах, як Франція, Італія, Іспанія, Румунія та Болгарія з чітким акцентом на збільшення посівних площ і розширення ринків. Цей процес відбиває ширші стратегії ЄС щодо адаптації до кліматичних змін, забезпечення продовольчої безпеки й розвитку стійкого сільського господарства. Дослідження, фінансовані Європейською дослідницькою радою (ERC), розкривають, що сорго є ідеальною культурою для посушливих і напівпосушливих регіонів. Це особливо важливо для південних регіонів ЄС, таких як Іспанія й Італія, де брак вологи стає дедалі серйознішою проблемою.

Адаптація до кліматичних змін

Одним із головних чинників, що підвищує популярність сорго у ЄС, є його висока стійкість до посухи. Сорго має п’ять основних рис, які забезпечують цю стійкість:

• велике співвідношення площі кореня до площі листка;
• складання листка під час посухи для зменшення втрати води через транспірацію;
• здатність входити в стан спокою замість загибелі під час тривалих посух;
• вкриття листка восковим кутикулом;
• C4-фіксація вуглецю (шлях зв’язування вуглецю, характерний для вищих рослин), що вимагає всього третини води, як порівняти із C3-рослинами. До останнього типу, до речі, належить більшість сільськогосподарських культур, зокрема пшениця, ячмінь, овес, соняшник, соя й ін.

Біопаливний ефект

Сорго, особливо цукрові сорти, є перспективним джерелом біоетанолу, що відповідає цілям ЄС щодо зменшення вуглецевого сліду. Проєкт SWEETFUEL зосереджено на розробленні технологій виробництва етанолу із сорго, що демонструє стратегічну увагу до його ролі в енергетичному секторі. У Франції сорго також використовують для виробництва біогазу, що створює додаткові економічні можливості для фермерів.

Продовольча безпека

Сорго відіграє важливу роль у диверсифікації сільського господарства ЄС, зменшуючи залежність від імпорту таких культур, як кукурудза. Його використовують як для тваринного корму, так і для людської їжі, що робить його цінним для забезпечення продовольчої безпеки. Зокрема, 2024 року попит на сорго для людського споживання підвищився на 6%, що розкриває його потенціал для покращення продовольчої безпеки. Хоча сорго традиційно асоціюється з кормами для тварин, а не з продовольчою культурою, сучасні європейські сорти майже не містять танінів і придатні для людського харчування.

Європейські дослідники, зокрема в рамках проєкту CORNET, працюють над методами сухої фракціонізації сорго для виробництва борошна та фракцій для безглютенового хліба, випічки та макаронів. Також сорго може бути використане як добавка в напої й інгредієнти для харчової промисловості. Загалом продукти на основі сорго відповідають підвищенню попиту на здорове харчування. Вони демонструють антиоксидантну, антидіабетичну, кардіопротекторну, протизапальну, антимікробну та протиракову активність, а також мають антиобезогенну дію (допомагають запобігти ожирінню).

Популярні бар’єри

Попри активну увагу до сорго, його популярність усе ж поки що має обмежений характер. І це зрозуміло, адже культура демонструє нижчу врожайність, порівнюючи з іншими зерновими. Відтак часто замінюється продуктивнішими культурами, такими як кукурудза, через повільне зростання продуктивності та низькі ціни на ринку. Крім того, більшість сорго на міжнародних ринках використовують для кормів, але попит на нього дещо зменшився. За даними ФАО, торгівля грубими зерновими (з високим умістом клітковини чи грубою текстурою зерна), включно із сорго, 2024/25 року скоротиться на 8,2% через зниження попиту з Китаю.

Тож не дивно, що в багатьох країнах сорго витісняють на маргінальні землі, де воно має перевагу завдяки стійкості до посухи. Однак наразі у Франції врожайність сорго становить 5–6 т/га, а в Італії — 7 т/га, що вже демонструє його економічну привабливість. А технологічні інновації у цій сфері можуть її значно підвищити.

Суцвіття технології

Інновації в селекції та переробці можуть значно підвищити популярність сорго. Розробка нових сортів із вищою врожайністю та кращими якостями може зробити сорго конкурентоспроможним проти інших зернових.

Зокрема, великі сподівання покладаються на Multi-Seed Trait, яка може революціонізувати вирощування сорго. Ця технологія базується на природних мутаціях, виявлених у експериментальних гібридах, і не передбачає генетичної модифікації, що робить її привабливою для фермерів, які віддають перевагу не-ГМ культурам.

Перспективну технологію розробило USDA Agricultural Research Service (США) для збільшення кількості зерен на одній головці сорго. У звичайних гібридах сорго на верхівці рослини є три квітки на кожне суцвіття, але тільки дві з них утворюють зерно. Решта суцвіть утворюють дві квітки, з яких одна утворює зерно. Завдяки Multi-Seed Trait дослідники виявили кілька гібридів, які утворюють зерна з усіх квіток, що, за оцінками, може збільшити врожайність на 60%. Це наближає урожайність до рівня кукурудзи — за використання однакової кількості води та землі. Тобто з’являється можливість отримати такий самий урожай, як і на кукурудзяному полі, використовуючи приблизно вдвічі менше води, що є значною перевагою. Завдяки екологічній стійкості ця технологія може бути особливо корисною для посушливих регіонів, надаючи можливість прибуткового господарювання.

Модифікація культури

Недавні інновації в генній інженерії теж відкривають нові можливості. Редагування геному дозволяє створювати сорти сорго з вищою врожайністю. Наприклад, за допомогою CRISPR/Cas9 учені можуть модифікувати гени, які контролюють розвиток насіння або ріст рослини, що приводить до збільшення кількості зерен на одній рослині.

Сорго вже є цінною харчовою культурою, але редагування геному дозволяє підвищити його поживні властивості. Учені використовують CRISPR/Cas9 для модифікації генів, що відповідають за вміст білків, вітамінів і мінералів, роблячи сорго привабливішим як харчовий продукт. Окрім того, згідно з розробками має підвищитися комплексна стійкість рослини. Хоча культура природно стійка до посухи, але редагування геному дозволяє покращити його адаптивність до інших стресів, таких як спека, солоність ґрунту, резистентність до шкідників, хвороб і паразитарних рослин.

Іван Кандул