Як правильно вносити калійні добрива

Розраховуючи технологію мінерального живлення ярових культур не слід забувати про калійні добрива

Посіви на полях у більшості регіонів України найчастіше першою чергою потребують доступних азоту та фосфору, а також низки інших елементів живлення, таких як сірка, магній, бор та ін. Однак якщо впродовж багатьох років відмовлятися від внесення калійних добрив, то рано чи пізно це дасться взнаки, оскільки дефіцит калію в грунті істотно знижує врожайність і якість одержуваної сільгосппродукції.

Калій забезпечує розвиток потужної кореневої системи рослин, покращує ефективність спожитої вологи та захищає їх від весняних приморозків на грунті. Це якраз ті чинники, котрі гостро необхідні у рослинництві за нинішніх погодних умов, коли затяжні посухи та нестача вологи поєднуються із аномальними низькими температурами у травні.

Також калійні добрива істотно підвищують ефективність засвоєння азотних добрив та підвищують стійкість рослин до шкідників і хвороб. Зокрема, це яскраво проявляється н захисті посівів від різноманітних попелиць, оскільки за хорошого калійного забезпечення рослини потерпають від них значно менше.

__________________

Калій благотворно впливає на якість врожаю, товарний вигляд вирощеної продукції і відчутно подовжує терміни її зберігання

__________________

Так само калій благотворно впливає на якість врожаю, товарний вигляд вирощеної продукції і відчутно подовжує терміни її зберігання. Окрім цього, слід пам'ятати, що даний елемент перешкоджає накопиченню в рослинах нітратів, небезпечних для здоров'я людини.

Вміст доступного для рослин калію в грунті залежить від багатьох факторів. Так, за нестачі вологи в грунті, (а це, на жаль, трапляється дуже часто), доступний калій переходить в недоступний, так званий необмінний калій, отже, рослини в цей період можуть відчувати голодування. Тому цей фактор обов’язково слід брати до уваги, а не покладатися на поширені гасла, мовляв, у наших чорноземах, особливо на півдні, того калію, хоч греблю гати… Може воно і так, але доступний калій якраз може бути в дефіциті.

Окрім цього, на запаси обмінного калію в грунті істотний вплив чинять культури, які на ньому вирощуються. Тобто, цей момент безпосередньо залежить від сівозміни. Наприклад, після вирощування такої калієфільної культури як соняшник, запаси обмінного калію в грунті відновлюються до нормальних значень лише у березні-квітні, тому озима пшениця за такої ситуації може увійти в зиму недорозвиненою через нестачу калію. Так, внесення якогось калійного добрива, хоча б того ж таки, хлористого калію до сівби озимої пшениці дає змогу відновити запаси доступного для рослин калію в грунті і поліпшити «перезимівлю».

Якщо відмовитися в роботі від калійних добрив, то посіви сільгоспкультур впродовж доволі короткого періоду часу витратять наявний в грунті доступний калій, після чого розпочнеться складний і попервах не помітний період голодування.

Оскільки значна частина калію знаходиться в молодих зростаючих органах, в які він переміщається зі старіючих частин рослин, всі видимі ознаки його нестачі - «крайові опіки», в'янення листа, побуріння і плямистість листя - спостерігаються насамперед на старому листі, тобто в нижній частині рослини.

При цьому слід пам'ятати, що видимі ознаки голодування, в тому числі крайові опіки, виявляються лише за гострого дефіциту калію. Набагато частіше трапляються ситуації, коли рослини, недоотримуючи калій, сповільнюють свій розвиток, що в кінцевому підсумку спричиняє недобір врожаю, хоча зовні будь-яких симптомів можна і не помітити. Окрім цього, як ми вже згадували, нестача цього елементу призводить до зниження стійкості посівів до шкідників і захворювань.

Також потрібно мати на увазі, що калій, подібно до фосфору, погано засвоюється рослинами в грунті за низьких температур. Це може бути особливо відчутним на посівах кукурудзи, соняшнику сої та озимих зернових у квітні-травні, коли різке зниження температури пригальмовує процеси розвитку рослин.

В такому разі ці два макроелементи варто спробувати дати хоча б у невеликій кількості через листок. Це може бути монокалій фосфат у нормі 2-3 кг/га, сульфат калію чи якесь спеціалізоване добриво із набором амінокислот. Навіть невелика кількість доступних фосфору та калію засвоєна рослинами за такої складної ситуації може відіграти величезну позитивну роль.

__________________

Зайвий хлор у грунті нікому не потрібен через його токсичність. Водночас таке класне добриво як каліймагнезія реально можна використовувати лише на невеликих площах, наприклад, овочах

__________________

Якщо говорити про грунтове внесення калієвмісних добрив, то цілком може бути достатньо хорошого NPK, краще імпортного виробництва, яке нормально розчиняється і своєчасно стає доступним для рослин у грунті. Окремі види такого NPK можна давати навіть при сівбі насіння у рядок, якщо воно швидко розчиняється у грунті.

Щодо власне калійних добрив, то, на жаль, у більшості випадків безальтернативним варіантом є хлорид калію. «На жаль», тому що зайвий хлор у грунті нікому не потрібен через його токсичність. Водночас таке класне добриво як каліймагнезія реально можна використовувати лише на невеликих площах, наприклад, овочах. Тому ліпше підбирати якісь хороші комплексні добрива, до складу яких входить калій в достатньому обсязі.

І нарешті, оптимальним варіантом подолання проблеми дефіциту калію може бути поєднання невеликих доз калійних добрив із органікою. Якщо немає гною ВРХ, то це може бути якась більш доступна альтернатива, наприклад, гранульований курячий послід, до складу якого входить від 1,5 до 2,5% калію. Це дасть змогу не лише поповнити грунт цим важливим макроелементом, але і додати інші елементи живлення, а також підвищити активність біоти.

Звісно, що такі речі краще розраховувати робити на підставі точних аналізів грунтів.