Волога і диференційоване внесення міндобрив

Завдання диференційованого внесення добрив обов’язково має враховувати наявність запасів продуктивної вологи в грунті

Повноцінне використання усіх переваг диференційованого внесення добрив – це справа не одного, і не двох років, і вона потребує надзвичайно ґрунтовної підготовки. Зокрема, регулярного накопичення даних по врожайності посівів та агрохімічних аналізів грунтів.

Комплексний агрохімічний аналіз дає змогу отримати інформацію про основні фізико-хімічні параметри грунту. Зокрема, це водна та сольова кислотність грунту, його електропровідність, вміст органічної речовини, гранулометричний склад, наявність нітратного азоту, доступного фосфору, обмінних калію, натрію, сірки, кальцію, магнію, а також мікроелементів.

Досить часто фермерів, якщо показники кислотності та електропровідності більш-менш перебувають на нормальному рівні, цікавлять такі прості речі як наявність доступних азоту, фосфору та калію. І саме від цих показників нібито найлегше «танцювати». Тут ми, мовляв, дамо на 30 кг/га менше азоту, на 10 кг/га більше фосфору, а калій взагалі вносити не будемо, бо його і так достатньо. Ось так ми і заощадимо по 100 доларів на гектар…

Це досить примітивний, але практичний приклад того, як можуть окупитися витрати на агрохімічний аналіз грунтів. Проте він водночас є абстрактним, оскільки не враховує цілу низку моментів, починаючи із показників кислотності грунтів та закінчуючи, чи не найголовнішим – реальними запасами продуктивної вологи в грунті.

______________

Саме продуктивна волога визначає ефективність засвоєння добрив рослинами у грунті

______________

Як відомо, далеко не вся волога, яка міститься в ґрунті, доступна рослинам. Головне значення мають запаси продуктивної вологи - ті, які можуть бути засвоєні рослинами. Саме продуктивна волога визначає ефективність засвоєння добрив рослинами у грунті. Визначення її об’єму на початку вегетації в поєднанні з агрофізичною неоднорідністю ґрунту дає змогу оцінити і спрогнозувати вологозабезпечення протягом вегетаційного періоду.

Практичного агрономічного значення запаси вологи набувають, коли поєднуються з іншими фізичними властивостями ґрунту (структурно-агрегатним та гранулометричним складом, щільністю та твердістю).

Поряд з тим зрозуміло, що однозначних ситуацій та шляхів виходу із них не існує, бо навіть у регіонах із критичною нестачею вологи, однак потрібно вносити міндобрива у грунт. І наше завдання спробувати знайти це оптимальне співвідношення поміж фізичними обсягами діючої речовини та реальними запасами продуктивної вологи в грунті.

На практиці можна застосовувати велику кількість різнопланових методів та технічних засобів отримання інформації стосовно запасів ґрунтової вологи. Це можуть бути дистанційні, аерокосмічні, нейтронні методи, а також із застосування агротестерів та спеціальних датчиків вологості ґрунту.

Якщо вести мову про найбільш поширені практичні способи, то перш за все це термогравіметричний, котрий дає змогу відбирати зразки грунту по всій шкалі на глибину до 100 сантиметрів. Тобто, отримати гарантовано точну інформацію про запаси продуктивно вологи у різних зонах розташування кореневої системи рослин. Опосередковано це дає змогу виявити проблеми із циркуляцією вологи у верхніх та нижніх шарах грунту.

Ще одним ключовим моментом, тісно пов’язаним із продуктивною вологістю, є визначення показників твердості грунту.

Твердість ґрунту істотно впливає умови проростання насіння і розвиток молодих рослин на перших етапах розвитку. І це зрозуміло. Взявши до уваги цей параметр, можна встановити глибину, товщину, щільність плужної підошви, формування якої залежить від технології обробітку ґрунту. Тобто, ці показники можуть корелюватися із запасами продуктивної вологи в грунті за 100-сантиметровою шкалою.

______________

Перед тим, як розпочати визначення запасів продуктивної вологи в грунті та в подальшому – оптимальні показники внесення елементів живлення, слід обов’язково визначити параметри твердості ґрунту на полі

______________

Ясна річ, що у більш твердому грунті зростають витрати на його обробіток, знижується його водопроникність та ускладнюється розвиток кореневої системи рослин. Тому перед тим, як розпочати визначення запасів продуктивної вологи в грунті та в подальшому – оптимальні показники внесення елементів живлення, слід обов’язково визначити параметри твердості ґрунту на полі. Якщо ж буде виявлено очевидно проблемні ділянки, то такі ущільнення слід усунути механічним чи іншими способами.

Таке поєднання вимірювань та врахування реального стану справ із твердістю, запасами продуктивної вологи та вмістом доступних поживних речовин і є тією основою, яка дасть змогу більш-менш об’єктивно планувати врожайність. І не лише врожайність, а майбутню рентабельність вирощування конкретної культури на конкретному полі. Зокрема, на майбутню рентабельність безпосередньо вплинуть раціональні обсяги внесення мінеральних добрив.

Визначення запасів продуктивної вологи дасть можливість установити оптимальний час для посіву, прийняти правильні рішення щодо обробітку ґрунту, вчасно провести заходи щодо збереження вологості.