Ціни, витрати й кон’юнктура врожаю 2025 року

Ціни на сільськогосподарську продукцію 2025 року демонструють позитивні тренди підвищення, незважаючи на певну їх волатильність, що спричинена такими чинниками, як зміна клімату, складна геополітична ситуація в різних частинах світу та глобальні тенденції й очікування щодо рецесії світової економіки. Після відносно стабільного 2024 року світовий аграрний ринок наразився на нові виклики: геополітичну напруженість, нестабільність на ринках енергоресурсів, також погодні умови впливають на постачання зернових культур. Наприклад, світові кінцеві запаси пшениці знизилися на 3,2%, а її експорт загалом скоротився на 5,3%. Також зафіксовано зниження обсягів торгівлі зерновими культурами, але очікується їхнє відновлення наступного сезону. Водночас ціни на пшеницю, кукурудзу та сою підвищились й утримуються на високому рівні.

Поточного маркетингового сезону витрати на вирощування як ранніх, так і пізніх зернових культур і далі збільшуватимуться через підвищення цін на добрива та пальне, що очікувано вплине на рентабельність агробізнесу. Прогнози щодо врожаю цього року є неоднозначними, оскільки деякі регіони зазнали негативних наслідків від різкого зниження температури в травні, тоді як інші отримали надмірні опади. Це, безумовно, впливатиме на обсяги очікуваного врожаю, його пропозицію та ціни на ринку.

Аграрії нині змушені адаптувати власні бізнес-стратегії, щоб зменшити витрати й підвищити ефективність виробництва. В умовах складної кон’юнктури та кліматичних змін багато з них почали впроваджувати нові технології, такі як точне землеробство, щоб оптимізувати використання ресурсів. Проте, попри ці інновації, значна частина аграріїв постає перед фінансовими труднощами через високі витрати на виробництво.

Іншим аспектом є передбачення зміни цінової кон’юнктури на основні сільськогосподарські культури, такі як пшениця та кукурудза, через можливе суттєве зменшення пропозиції на ринку. Поточна кон’юнктура цін на ринку також залежатиме від зовнішніх чинників, таких як експортні обмеження та міжнародні угоди. Насамперед, як відомо, з 6 червня 2025 року припинилася дія автономних торгівельних заходів (АТЗ), які забезпечували вітчизняним експортерам пільгові умови торгівлі. Це означає, що перехідні заходи, що набули чинності замість АТЗ, також перестануть діяти. Ці заходи затвердила Європейська комісія й надавала останні роки доступ до тарифних квот у рамках угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Перехідні заходи будуть чинними до завершення переговорів щодо угоди про вільну торгівлю, яка визначить довгострокові умови для вітчизняних експортерів на ринку ЄС.

2025 року важливою буде роль державної підтримки аграрного сектору, яка може допомогти аграріям впоратися з викликами, пов’язаними з наслідками складних погодних умов. Без належної підтримки багато господарств можуть опинитися на межі прибутковості економічної діяльності. Зменшити ризики негативного впливу кліматичних змін на розвиток аграрного сектору області можливо шляхом залучення додаткових інвестицій у розбудову інфраструктури зберігання, переробки й логістики, а також на наукові дослідження з питань підвищення ефективності агропромислового виробництва й обґрунтування перспективних стратегій розвитку.

Загалом ситуація з цінами, витратами та кон’юнктурою на аграрному ринку 2025 року є досить складною і вимагає постійного моніторингу. Передусім аграрії мають бути готовими до змін й адаптувати свої стратегії, щоб бути конкурентоспроможними на ринку. Насамперед орієнтиром є експортні ціни. Якщо аналізувати середньозважені ціни експорту основних видів аграрної продукції за однаковий період порівняння 2023 р., 2024-го та 2025 р., то можна побачити їх суттєве підвищення поточного маркетингового сезону більшості товарних позицій (таблиця).

Таблиця. Середньозважена експортна ціна 1 т вітчизняної аграрної продукції на світовому ринку
за січень-квітень, доларів США

Джерело: За даними аналізу митної статистики

Так, по пшениці та ячменю ціна експорту підвищилась на майже 30,8 і 28,8%, по кукурудзі — на 34,9% порівно з аналогічним періодом минулого року. Водночас по гречці й соєвих бобах ціна експорту виявилася нижчою. З тим ціна на насіння ріпаку з початку року утримується на високому рівні, порівнюючи з аналогічним періодом 2024 та 2023 рр.

Інший аспект, який теж нині цікавить аграрія, стосується вартості збирання врожаю. Науковці ІСГС НААН економічно обґрунтували нормативи витрат на догляд і збирання ранніх зернових культур за різних рівнів їх середньої прогнозованої врожайності (рис.).

Рис. Економічно обґрунтований норматив середніх очікуваних прямих витрат на догляд і збирання ранніх зернових культур урожаю 2025 року (без врахування амортизації та вартості запчастин, а також інших витрат)

Вартість збирання врожаю цього року залежатиме як від погодних умов, так і ціни на дизельне пальне й обсягів збирання. Крім того, витрати на догляд і збирання також залежать від конфігурації поля, його розмірів й інших нормоутворювальних чинників. Економічно обґрунтований норматив витрат на збирання ранніх зернових культур урожаю розроблено на основі врахування середніх норм продуктивності техніки та витрат пально-мастильних матеріалів за їх середньозваженої орієнтовної ціни 60 грн/л. Що вища середня урожайність зернових культур, то більші витрати пального становлять на збирання врожаю з розрахунку на 1 га та його перевезення до місця зберігання. Тобто додаткові витрати на збирання врожаю об’єктивно підвищують вартість витрат з розрахунку на 1 га. Водночас за низького врожаю прямі витрати на догляд за посівами, збирання й транспортування зменшуються, однак вартість урожаю їх повною мірою не компенсує. Тому питання збереження врожаю за несприятливих погодних умов є одним зі стратегічних завдань діяльності аграріїв для забезпечення стійкого фінансового стану господарств. Загалом, глобальний ринок зерна зберігає тенденцію до волатильності цін у контексті досить складних прогнозів щодо перехідних запасів, очікуваного нинішнього маркетингового сезону врожаю зерна та можливого дефіциту пропозиції на світовому ринку.

Юрій Кернасюк, канд. екон. наук, завідувач лабораторії
економічних досліджень та аналізу науково-інноваційного
потенціалу ІСГС НААН, експерт-дорадник
з аудиту, економіки та управління підприємствами
Олег Гайденко, канд. техн. наук, старш. наук. співроб.,
учений секретар ІСГС НААН, дорадник з питань механізації
сільського господарства та економіки сільськогосподарського виробництва