Брюссельська капуста по-новому

На початку року Європейська комісія представила нове бачення для аграрної та харчової галузей, позначивши пріоритети до 2040 року. Стратегія наголошує на стратегічному значенні продовольчої безпеки та суверенітету й ставить амбітну ціль — створити агропродовольчу систему, яка буде інвестиційно привабливою, конкурентоспроможною, орієнтованою на майбутнє тощо. А на практиці нові плани Брюсселя — це й нові виклики: як для європейських, так і, в перспективі, українських фермерів

Європейська комісія наприкінці лютого опублікувала довгострокову «візію» сільського господарства та харчової промисловості Євросоюзу. Якщо зводити до декларованої суті, то нове бачення ЄС агропродовольчої системи базується на чотирьох головних принципах.

Продовольча безпека та суверенітет

Після пандемії COVID-19 та російської агресії проти України ЄС усвідомив важливість зменшення залежності від імпорту продовольства. Наразі наголошується на ролі сільського господарства в економічній силі ЄС та глобальному лідерстві, довгостроковій стабільності та добробуту Євросоюзу.

Стратегія передбачає підвищення самозабезпеченості Європи шляхом розвитку власного виробництва, зокрема основних продуктів, таких як зерно, білки й інші стратегічні товари. Тобто ЄС планує зменшити залежність від імпорту білків, зокрема сої, шляхом підтримання власного виробництва. Це має забезпечити стабільність ринку та зменшити ризики, пов’язані з глобальними ланцюгами поставок.

Також, попри всі метанові викиди й ґвалт радикальних екологів, тваринництво визнається важливим елементом європейського сільського господарства. У цій сфері планується певне спрощення регуляторних процедур, стимулювання інновацій і запобігання несправедливій конкуренції з боку неєвропейських виробників. Окрім того, єврокомісари традиційно переймаються проблематикою здоров’я та благополуччя тварин.

Конкурентоспроможність та інноваційність

ЄС прагне зробити свій агросектор привабливим для інвестицій та інновацій. Це містить підтримку цифровізації, використання новітніх технологій (наприклад, точного землеробства, штучного інтелекту) та розвиток експортного потенціалу. Для підтримки конкурентоспроможності планується посилено інвестувати в інфраструктуру, дослідження та розробки, а також забезпечити доступ фермерів до фінансування.

____________________

Планується посилити контроль над імпортом, щоб упевнитися, що імпортовані продукти відповідають високим стандартам ЄС. Це має захистити місцевих виробників від несправедливої конкуренції

____________________

Водночас для посилення конкурентоспроможності ЄС посилює підходи до так званої справедливої торгівлі. Зокрема планує посилити контроль над імпортом, щоб упевнитися, що імпортовані продукти відповідають високим стандартам ЄС. Це має захистити місцевих виробників від несправедливої конкуренції.

Також на повістці денній — розширення маркування країни походження для сільськогосподарської продукції. Це має дозволити споживачам робити свідомий вибір, підтримуючи місцевих фермерів. Обговорюється навіть упровадження маркування для перероблених продуктів і продуктів, що подаються в ресторанах.

Стратегія передбачає посилення взаємодії між різними групами інтересів, зокрема фермерів, виробників, науковців, бізнесу і громадянським суспільством. Перегляд груп цивільного діалогу (Civil Dialogue Groups, CDG) має забезпечити більш інклюзивне формування політики.

Сталий розвиток і екологія

Стратегія наголошує на зменшенні впливу сільського господарства на навколишнє середовище: скорочення викидів парникових газів, збереження біорізноманіття та перехід до екологічно чистіших методів виробництва.

Іншими словами, стратегія намагається поєднувати економічну конкурентоспроможність із екологічною стійкістю. Однак ці цілі часто суперечать одна одній. Наприклад, зменшення викидів парникових газів чи обмеження щодо застосування ЗЗР може вимагати додаткових витрат для фермерів, що знизить їхню конкурентоспроможність на глобальному ринку.

З іншого боку, вже лунає чимало закидів, що стратегія не достатньо орієнтована на досягнення реальних екологічних змін. Кроки, передбачені для підтримки зелених ініціатив, не є достатньо амбіційними для боротьби зі зміною клімату й збереження біорізноманіття. Екологічні організації наголошують: Європейська комісія обіцяла скоротити використання пестицидів, але нова стратегія не містить конкретних і дієвих заходів для досягнення цієї мети. Вона тільки пропонує загальні рамки, не визначаючи чітких механізмів контролю.

Також наголошується на тому, що нова стратегія не враховує достатньо інтереси споживачів і забезпечення доступу до здорової їжі, яка була б результатом стійких аграрних практик. Тобто більше уваги потрібно приділяти забезпеченню продовольчої безпеки для домогосподарств, а не тільки для великих корпорацій зі своїми специфічними інтересами.

Соціальна справедливість і добробут

ЄС планує підтримувати фермерів і сільські громади, забезпечуючи їм стабільний дохід та доступ до ресурсів. Це має запобігти відтоку населення із сільських регіонів і забезпечити їхній економічний розвиток.

Водночас європейські виробники стикаються з жорсткою конкуренцією з боку країн із нижчими витратами на виробництво. Скажімо, багато фермерів і галузевих асоціацій занепокоєні угодою з країнами Mercosur (Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай). ЄК стверджує, що угода обмежено впливатиме на сільськогосподарське виробництво, але одночасно пропонує створити фінансовий резерв у розмірі 1 млрд євро для компенсації наслідків. Скажімо, AVEC (Європейська асоціація виробників та трейдерів птиці), вітаючи нове бачення агропродовольчих перспектив, наразі висловлює серйозні побоювання щодо реальних наслідків угоди. Мовляв, європейські виробники можуть стикнутися з несправедливою конкуренцією через імпорт дешевшої продукції, що не відповідає європейським стандартам якості та екологічним вимогам.

____________________

Нова стратегія передбачає впровадження нових правил, стандартів і механізмів контролю, що може ускладнити життя фермерів і виробників

____________________

Також Євросоюз відомий своїми складними регуляторними процедурами та бюрократією. Нова стратегія передбачає впровадження нових правил, стандартів і механізмів контролю, що може ускладнити життя фермерів і виробників. Наприклад, вимоги щодо зменшення викидів парникових газів або збереження біорізноманіття можуть вимагати значних інвестицій і збільшити навантаження на малі та середні господарства. Галузеві асоціації, такі як COPA-COGECA, вже вказують на необхідність спрощення регуляційних процедур і зменшення бюрократичного навантаження.

Загалом багато фермерів, особливо малих і середніх, уважають, що стратегія орієнтована на великі агропромислові структури й не враховує їхніх потреб. Вони побоюються, що нові вимоги щодо екологічної стійкості та цифровізації будуть для них недоступними через відсутність фінансування та технічних можливостей.

Справді, стратегія акцентує на інноваціях і цифровізації, але багато фермерів, особливо в менш розвинених регіонах ЄС, не мають реального доступу до необхідних технологій або досвіду їх використання. Фермери з різних регіонів указують, що стратегія не враховує їхніх специфічних умов. Наприклад, господарства в Східній Європі часто мають менший доступ до фінансування та технологій, менш розвинуту інфраструктуру, порівнюючи з їхніми колегами в Західній Європі. Тому виникає потреба щодо більшої гнучкості в реалізації стратегії, щоб урахувати різницю між регіонами.

Стратегічні виклики ЄС-агро

Нова стратегія ЄС для агропродовольчої системи до 2040 року має великий потенціал, але її реалізація стикатиметься з численними викликами. Зокрема, це вимагатиме значущих фінансових ресурсів. Однак бюджет ЄС обмежений, а конкуренція за фінансування між різними секторами (наприклад, сільське господарство, енергетика, соціальна сфера, оборонний сектор тощо) є високою. Недостатнє фінансування може призвести до часткової реалізації стратегії або фактичної відмови від головних ініціатив, таких як потужна підтримка інновацій, стрімкий розвиток сільської інфраструктури чи заходи щодо зменшення впливу на навколишнє середовище.

Слід зазначити й інше: хоча стратегія наголошує на продовольчій безпеці та суверенітеті, ЄС є залежним від глобальних ринків. Зокрема щодо імпорту білків, мінеральних добрив та інших ресурсів. А глобальні кризи, такі як пандемії, конфлікти чи зміни в торгівельній політиці, можуть підірвати стабільність європейського агросектору. Також слід урахувати зміну клімату, яка є одним із найбільших викликів для сільського господарства. Незважаючи на те, що стратегія передбачає заходи щодо адаптації до кліматичних змін, їх ефективність — під питанням.

І, можливо, головне: агропродовольча програма ЄС, націлена на «все хороше», містить багато амбітних цілей, але часто не пропонує конкретних механізмів їх досягнення. Відсутність чіткого плану дій може призвести до неефективного використання ресурсів або збоїв у реалізації стратегії.

Іван Кандул