Як правильно вибрати високопоживні гібриди кукурудзи на силос

Для багатьох господарств у нинішніх скрутних умовах тваринництво стало якщо не «рятівною паличкою», то принаймні значущою підтримкою для бюджету. Однак розвинуте сучасне тваринництво неможливе без розвинутої кормової бази. І, як свідчить український та світовий досвід, спеціалізовані гібриди кукурудзи на силос можуть стати її основою

Кукурудза — цариця не лише полів, а й тваринницьких ферм, зокрема тих, що спеціалізуються на молочному скотарстві. А в собівартості молока частка витрат за корми може становити близько 50–70%, як свідчить світова та вітчизняна практика. Відтак забезпечення власними кормами високої якості з прийнятною собівартістю — це одне з головних завдань для господарств, що розвивають тваринницький напрям. Кукурудза давно вже стала одним із найпоширеніших компонентів високоякісних кормів для ВРХ.

Ферма починається з поля

І сучасний високоенергетичний кукурудзяний силос може стати тим ключем, що відкриє нові можливості для ефективного молочного скотарства. Тобто, взявши належні силосні гібриди на озброєння й опанувавши технологію їх вирощування, можна істотно знизити витрати на виробництво молока. І, відповідно, поліпшити віддачу від дійного стада та збільшити прибуток.

Фахівці наголошують: вибір гібрида кукурудзи для вирощування й отримання високоякісного кукурудзяного силосу — справа не така вже й проста, як це може здаватися.

Господарство має визначитися з низкою питань, серед яких основними є:

• кормові цілі, на які планується вирощувати кукурудзу: зелений корм, силос із зерном молочної стиглості, високоенергетичний кукурудзяний силос чи корнаж;
• ресурси — скільки доцільно вкласти в отримання кормів? Адже хороше насіння без належної технології його вирощування — це марно витрачені кошти.

Три критерії якості

Основні якісні критерії кукурудзяного силосу, який потрібен для отримання великих надоїв досить, прості: вміст сухої речовини в зеленій масі, вміст крохмалю у цій сухій речовині, а також перетравність клітковини. Уважається, що строк збирання є оптимальним саме тоді, коли вміст сухої речовини в рослині сягає 30–35%. У цю фазу й найвища концентрація енергії.

Великий вихід зеленої маси на гектар ще не робить гібрид повноцінно силосним у сучасному значенні цього слова. Він також має бути збалансованим за вмістом поживних речовин, характеризуватися високою перетравністю тваринами тощо. Тобто слід звертати увагу не лише на потенційну врожайність того чи іншого гібрида силосного напряму, а й його визначальні якісні показники.

Загалом тварини отримують енергію переважно з двох компонентів: крохмалю та клітковини. Зазвичай, клітковина засвоюється не більше як 50%. Утім, сучасні спеціалізовані силосні гібриди характеризуються низьким умістом лігніну, що покликане забезпечити вищі перетравлюваність і засвоєння клітковини худобою.

Основна цінність силосу

А от крохмаль засвоюється організмом тварини на 60–100%, з чого випливає, що основну цінність у силосі становить крохмаль. Фахівці наголошують: до важливих фізіологічних властивостей кукурудзяного силосу можна віднести наявність стабільного крохмалю, який є добрим джерелом поповнення глюкози в крові та водночас не підвищує рівень молочної кислоти й не спричиняє ацидоз рубця. Наводяться дані, що за однакового вмісту загального крохмалю та різної кількості стабільного забезпечення глюкозою організму в 3 рази вище має кукурудзяне зерно, ніж пшениця. Крохмаль кукурудзи відрізняється ще й тим, що частина крохмальних зерен зрілих рослин не піддається мікробному ферментативному перетравленню в рубці, а відбувається енергетично ефективніше ферментне перетравлення. Тобто саме кукурудзяний крохмаль є джерелом енергії, яка потрібна для поліпшення процесів обміну речовин в організмі тварини і підвищення продуктивності молочного стада. За належного застосування кормів на основі кукурудзи можна також покращити якість молока, покращити здоров’я тварин тощо.

Дозрівання корму

У процесі дозрівання в рослинах кукурудзи змінюється і співвідношення поживних речовин: уміст крохмалю збільшується до фази повної стиглості, але зменшується вміст цукру і сирого протеїну. Кукурудза з часткою качанів 50% до маси рослин до кінця воскової стиглості має містити приблизно 20–30% крохмалю (це основна вимога для кукурудзяного силосу) і 10% цукру.

______________________

Зерно кукурудзи, що вирощують на силос, складається з високоперетравних речовин того ж крохмалю. Підраховано, що воно має досить високу концентрацію енергії — до 11 МДж/кг сухої речовини та вище

______________________

Зерно кукурудзи, що вирощують на силос, складається з високоперетравних речовин того ж крохмалю. Підраховано, що воно має досить високу концентрацію енергії — до 11 МДж/кг сухої речовини та вище. Щодо листків і стебла без качанів у фазі воскової стиглості кукурудзи, то вона складається в основному з клітковини з низькою перетравністю. І хоча енергетична цінність у цій стадії росту дещо падає, все ж листостеблова маса в суміші з качанами потрібна в годівлі ВРХ як джерело клітковини.

Вчасно вийти в поле

Однак правильний вибір гібрида з потрібними споживчими характеристиками — це лише половина справа. Якісне насіння не реалізує свій потенціал без належної технології його вирощування. І в технології вирощування кукурудзи на силос особливе значення має його вчасне збирання. Так, основна кормова перевага перед іншими культурами — це високий уміст крохмалю. Але його потрібний уміст досягається тільки за частки качанів, що перевищує 45–50%, та досягненні воскової стиглості зерна.

Тому, обираючи гібриди, для господарства важливо, щоб вони забезпечували ширше вікно збирання. Себто мали хороший рівень озеленення в момент збирання (ранні гібриди часто характеризуються швидким висиханням листкової поверхні) й оптимально узгоджене дозрівання качанів. В іншому разі, маючи всього кілька днів на молотьбу кукурудзи, можна запізнитися зі збиранням й суттєво втратити у якості та енергетичній цінності корму.

Коли втрачається врожай

Провідні компанії, що спеціалізуються, зокрема, на селекції гібридів силосного напряму, особливо наголошують на вчасному збиранні. Серед вірогідних негативних наслідків надто раннього збирання зазначають зниження врожайності кукурудзи, зниження енергетичної цінності, енергії кліткового обміну речовин та вмісту крохмалю. Окрім того, спостерігається погіршене споживання силосу тваринами через втрату його смакових якостей — закислення тощо.

А наслідком запізнього збирання є підвищений уміст сухої речовини та зниження перетравності. Також це веде до втрат від перестою, збільшення затрат на збирання та зволікання із заготівлею кормів.

Системний підхід до силосу

Стабільне отримання якісного кукурудзяного силосу в господарстві потребує системного підходу. Він складається з правильного вибору гібрида з урахуванням його генетичних характеристик і ґрунтово-кліматичних умов вирощування, а також забезпечення відповідних агротехнологічних заходів для розкриття гібридом свого потенціалу — на полі й на фермі.

Іван Кандул