Збитки посівної від дефіциту добрив: імпорт зріс але NPK і фосфор досі бракує

Грудень — трейдери нарікали на надлишок пропозиції. Березень — товару не вистачає і ціни вдвічі вищі. За три місяці ринок добрив перевернувся — і фермер посівної-2026 платить за це.

У першому кварталі 2026 року Україна наростила імпорт мінеральних добрив до 1,178 млн тонн, що на 13% більше ніж за аналогічний період минулого року. Цифра виглядає позитивно — але за нею ховається структурна проблема яка прямо впливає на врожай поточного сезону.

«Відчутне зростання імпорту азотних добрив компенсувало суттєвий провал обсягів імпорту NPK. Ситуацію значною мірою врятували імпорт з Нігерії карбаміду та сульфату з Китаю. Якщо ще в грудні трейдери очікували посилення конкуренції та нарікали на надлишок пропозиції, то вже в березні кардинальна зміна — ціни зросли майже вдвічі, а товару виявилось замало» — пояснили аналітики UkrAgroConsult.

Азот є — NPK і фосфор у дефіциті

Структура імпорту за Q1 2026 показує дисбаланс:

Азотні добрива (N) — 693 тис. тонн — зросли суттєво. Карбамід з Нігерії й сульфат з Китаю закрили значну частину азотного попиту.

Комплексні NPK — 204 тис. тонн — суттєво менше від потреби.

Фосфорні (P) — лише 12 тис. тонн — критично мало.

Калійні (K) — 27 тис. тонн.

«На 1 квітня 2026 року маємо нестачу NPK як мінімум 100 тис. тонн і явну нестачу фосфоровмісних добрив — 70–80 тис. тонн. Треба брати до уваги заборони на експорт фосфорних добрив з Китаю та ланцюг проблем які вже відчуваються через іранську війну. До кінця поточного року слово «дефіцит» стане майже синонімом для слова «добрива»» — резюмують аналітики «Інфоіндустрія».

Чому внутрішнє виробництво не рятує

До повномасштабного вторгнення Україна виробляла понад 5,2 млн тонн азотних добрив щороку. Нині виробництво становить лише 20–50% від довоєнного потенціалу через високу вартість газу, енергетичну кризу та проблеми з логістикою — зазначає завідувач відділу Інституту аграрної економіки Олександр Захарчук.

Конкретно по аміачній селітрі: якщо у сезоні 2024–2025 років в Україні виробили 1,99 млн тонн аміачної селітри, то у сезоні 2025–2026 — лише 1,016 млн тонн. Падіння вдвічі за рік.

Додаткове обмеження — безпекові обмеження на перевалку вибухонебезпечних добрив через морські порти. Аграрії фіксують дефіцит аміачної селітри для ранньовесняного підживлення, а імпорт великими морськими партіями обмежений з міркувань безпеки.

«Повністю замінити аміачну селітру неможливо. Але аграрії які зможуть внести хоча б вапняково-аміачну значно покращать перспективи врожаю»

— пояснив заступник голови ВАР Денис Марчук.

Що це означає для фермера прямо зараз

Нестача азотних добрив в Україні може призвести до втрати близько 20% майбутнього врожаю, а отже — до суттєвого скорочення валютного  вторгування від аграрного сектору.

Три практичні дії для господарств які ще не закрили потребу в добривах.

NPK і фосфор — шукати альтернативних постачальників. Китай обмежив експорт фосфорних добрив — але є марокканський фосфат, туніські постачальники, польські комплексні NPK. Для господарств з хорошими відносинами з дилерами — час домовлятись про резервні постачання.

Аміачна селітра — розглядати КАС і карбамід як часткову заміну. Менш концентровані, але доступніші. Карбамід з Нігерії зараз є на ринку — за вищою ніж рік тому ціною, але є.

Мінімізувати втрати через точне внесення. Дефіцит добрив — додатковий аргумент для диференційованого внесення. Вносити тільки там де реально потрібно — і тільки в необхідній дозі. Перевитрата на багатих ділянках це не тільки агрономічна помилка, а у 2026 році ще й дефіцитний ресурс витрачений даремно.

За матеріалами: UkrAgroConsult, InfoIndustria, Growhow, Бізнес Цензор, ВАР, Інститут аграрної економіки