Як отримати до 10 тонн з гектара: головні правила посадки брюссельської капусти в Україні
- Деталі
- Аграрні новини
- 51
Брюссельська капуста залишається нішевою культурою для українського овочівництва, попри високий потенціал споживчого попиту та доданої вартості. Водночас нові наукові дані підтверджують: ключ до рентабельності цієї культури — не лише сорт, а й правильна схема розміщення рослин.
Про це свідчать результати досліджень науковців НУБіП України. Як наголошують В. Кутовенко, канд. с.-г. наук, та Р. Гавриленко (НУБіП України), сьогодні брюссельська капуста в Україні недооцінена, хоча має серйозні ринкові перспективи.
«Перспективним видом в Україні є капуста брюссельська, яка характеризується високими смаковими властивостями, біохімічним складом, низькою енергетичною цінністю», — зазначають автори.
Науковці підкреслюють, що головочки містять легкозасвоювані білки, вітаміни С, РР, К, групи В, каротин, мінеральні солі та клітковину, що робить продукт привабливим для здорового харчування і переробної промисловості.
Чому культура не стала масовою
Попри очевидні переваги, культура залишається малопоширеною. Як пояснюють дослідники, одна з головних причин — нестача відпрацьованих агротехнологій.
«В Україні капуста брюссельська відноситься до малопоширених видів. Однією з причин є недостатнє вивчення питань удосконалення прийомів вирощування, зокрема схем розміщення», — зазначають В. Кутовенко та Р. Гавриленко.
Саме схема посадки безпосередньо впливає на формування врожаю, рівномірність головочок і стійкість рослин до стресів.
«Оптимізація площі живлення рослин сприяє покращенню фотосинтетичної активності, більш рівномірному формуванню головочок, зменшенню ураження хворобами та пошкодження шкідниками», — підкреслюють науковці.
Як вивчали вплив густоти рослин
Дослідження проводилися з гібридом Франклін F1 у навчально-науковому центрі НУБіП України.
Як повідомляють автори, випробовували три схеми посадки:
«Досліджували схеми 70 × 50 см (28,6 тис. шт/га), 70 × 40 см (35,7 тис. шт/га), 70 × 30 см (47,6 тис. шт/га). За контроль було взято схему 70 × 50 см». Збирання врожаю проводили у два етапи — наприкінці вересня та наприкінці жовтня. «За першого збирання врожаю було зібрано приблизно третю частину врожаю… Частина продукції була пошкодженою шкідниками», — зазначають дослідники.
Натомість другий етап показав іншу картину: «За другого збирання врожаю… головочки мали кращий зовнішній вигляд, що позитивно вплинуло на якість продукції».
Густота визначає строки достигання
Науковці зафіксували пряму залежність між густотою стояння та швидкістю формування врожаю. «Початок технічної стиглості за густоти рослин 28,6 та 35,7 тис. шт/га спостерігався на 37 та 39 добу…, а за густоти 47,6 тис. шт/га — на 42 добу», — йдеться у дослідженні.
Тобто загущення не лише погіршує якість, а й затягує вихід продукції на ринок.
Де формується найбільш рентабельний урожай
Найбільш переконливі результати отримано за найрідшої схеми посадки. «Найбільшу кількість головочок формували рослини за схеми 70 × 50 см — 75 шт. При цьому вони відзначалися найбільшою масою — 6,3 г та загальною масою з рослини — 472 г», — зазначають В. Кутовенко та Р. Гавриленко.
Для порівняння, за загущеної схеми: «Найменше головочок утворювалося за схеми 70 × 30 см — 57 шт, із загальною масою 417 г». Якість продукції: різниця до 11%
Схема посадки напряму вплинула і на товарність врожаю. «Найвищою товарність було відмічено за схеми 70 × 50 см — 97%… Найнижчою — за схеми 70 × 30 см — 86%», — підкреслюють автори.
Для комерційного виробника це означає різницю у десятках тонн кондиційної продукції з гектару. Дослідження НУБіП України фактично формує практичну дорожню карту для фермерів, які розглядають брюссельську капусту як нішеву, але маржинальну культуру.
Менша густота посадки забезпечує швидший вихід на ринок, більші та однорідніші головочки, вищу товарність, кращу рентабельність виробництва.
У поєднанні з трендом на здорове харчування це відкриває для брюссельської капусти нові перспективи в Україні — за умови правильної агротехнології вже на етапі висаджування.
Пише east-fruit.com.

