Яблук за 5 грн ми вже не побачимо

Яблука за 5 грн ми вже не побачимо, тому що це несправедлива ціна щодо виробника. Так прокоментував високі ціни на яблука президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник. Він додав, що будь-який товар майже завжди дешевший в сезон збору і дорожчає до кінця року, бо вичерпуються запаси та втрачається якість. В Україні ще й хронічний дефіцит потужностей зі зберігання. З серпня почали ціни знижуватися і зараз вони вже на рівні 25-30 грн. Це планова робоча ціна на найближчі кілька місяців з подальшим абсолютно виправданим здорожченням на 3-5% щомісяця.

Як змінювалася роздрібна ціна на яблука цього року і що впливало на ціни?

Динаміка цін була абсолютно класична для кожного року. Сезон збору врожаю 2024 року – 25-30 грн. Потім всю зиму вона росла до весни на 5-7% щомісяця. А на початку літа стрімко зросла до 60-80 грн. Абсолютно закономірні процеси. Врожай минулого року був суттєво менший, ніж врожай попереднього 2023 року. Будь-який товар майже завжди дешевший в сезон збору і дорожчає до кінця, бо вичерпуються запаси, втрачається якість. А в України ще й хронічний дефіцит потужностей для зберігання. І не вистачає просто нормальних якісних потужностей, щоби зберігати яблука до весни чи літа. Тому увімкнувся навіть імпорт, що досить рідкісно для України буває, коли яблуко Україна імпортує. Це нечасте явище. Пік був у липні. З серпня почали ціни вже знижуватися і зараз вони вже на рівні 25-30 грн. Це планова робоча ціна на найближчі кілька місяців з подальшим абсолютно виправданим здорожченням на 3-5% щомісяця. Є собівартість, втрати, волога. Яблуко за 5 грн, скоріш за все, ми вже не побачимо, тому що це несправедлива ціна щодо виробника. Так не може бути. Є експорт, є переробка, тому якщо на внутрішньому ринку ціна буде просідати, то виробник буде переорієнтовуватися на експорт. Який сенс продавати яблуко нижче собівартості? Жодного.

Який у нас баланс між експортом та імпортом?

Ніхто ніякий дефіцит не створює. Є ціна експортна і під неї підлаштовуються ціни внутрішнього ринку. Є ціна на яблуко на концентрат, під яку теж є певні кореляції, корелюється вплив. Яблуко на концентрат і підтягнуло ціни на інші позиції яблука і без свіжого. Щодо імпорту, Україна – експортер яблука. Це досить рідкісне явище, коли Україна яблуко імпортує.

Окрім яблук, які фрукти і овочі ми експортуємо, як це впливає на ціни на внутрішньому ринку?

Україна досить потужний гравець на ринку експорту замороженої малини. Ми вже там, як мінімум, входимо в трійку європейських гравців , а то і в двійку – подивимося по результатах сезону. Лохина свіжа теж має досить суттєвий обсяг, Україна нарощує його щороку, багато експортуємо. І слава Богу, бо інакше було б перевиробництво і профіцит тут, бо споживання в нас менше, ніж експорт. Вони вже десь співставні, але якщо не експортувати, то тут уже буде переважання пропозицій над попитом. І яблука.

В деяких позиціях ми не конкурентні, наприклад по картоплі, є ті ж голландці, ірландці, нам там особливо нема що робити. По овочах того ж борщового набору ми поступаємося у ефективності, маркетингу, якості. Тому нам на тому ринку робити нема чого. Зазвичай це або баланс плюс-мінус нуль, тобто ми споживаємо все, що вирощуємо, або трошки нетто імпортер борщового набору, особливо весною.

А які основні ринки збуту наших українських фруктів та овочів за кордоном?

Щодо ягід, то це на 95% Європа. У яблук широка географія. Європа має свої крупні виробники, тому експортуємо на Близький Схід, Південно-Східну Азію, Північ Африки. Є експорт в Скандинавію, але він невеликий. В Європі яблук переробництво. Та ж Польща, Італія. Вистачає свого.

Які найдорожчі і найдешевші види яблук зараз пропонують українцям?

Кореляція між сортами в ціні – 5-10%, це якщо ми говоримо про масові сорти. Далі йде основна кореляція – якість, калібр, забарвлення, брікси, цукристість, солодкість, смак, твердість. Україна досить бідний споживчий ринок і є масові сорти, от їх і вирощують.

Від клімату швидше залежить забарвлення яблука, на яке дуже суттєво впливає перепад нічних і денних температур літом і восени. Яблуко – це маркетинг, тому продавці саджанців і власники сортів постійно придумують якісь клони, щоб можна було продавати саджанців все більше і більше. Їх там популяризують. Сад – це ж не однорічна культура, яку заклав, помінявся сорт, давай новий посадимо. В України з якістю всі ці сорти. На ринку зеленого яблука Україна майже не гравець. А всі інші – без проблем. Є попит, значить садівник закладає плантацію. Та й закладати сад якимось неперевірним сортом – це великий ризик, бо ніхто не знає, як буде з продажами і як саджанець відреагує на якісь ґрунтово-кліматичні умови. Фермер знає, що в його регіоні росте певний сорт, якісь його клони. Він їх висаджує. Може декілька рядків протестувати, але масово – це великий ризик.

Ціни корелюють з балансом попиту і пропозиції. Якщо не врожай – ціна висока, якщо врожай – ціна низька. Якщо неврожай, то везуть з якоїсь іншої країни. Був період, коли здорожчення яблука залежало від апельснових плантацій Бразилії.

В цьому році теж є втрати. 30-40% від планового збору, в минулому році було десь 50%. Останні два роки можна характеризувати, як неврожайні. До цього були трошки кращі. Це циклічність. Теоретично навіть неможливо, щоб у всіх регіонах вирощування яблука було або дуже добре, або дуже погано. Воно зазвичай все-таки якби змішано.

Як збільшення площ яблуневих садів може вплинути на майбутні обсяги виробництва та ціни яблук в Україні.

Зросте пропозиція. Чи вплине це на зменшення ціни? Може й ні, тому що Україна стрімко нарощує експортний потенціал у всіх позиціях, тому може це суттєво і не вплине. Тим більше яблучний сад – це історія на 4-6 років вперед. Всі приблизно розуміють, які потрібні ґрунти, які сорти вдаються, які не вдаються.

Зараз є питання з дефіцитом кадрів різного рівня. Щодо впливу бойових дій на урожай, то на півдні були яблучні сади біля 5-10%, не більше, бо це не основний регіон. Але ми цей відсоток вже надолужили за рахунок інших регіонів.

Пише ukr.radio.