Що загрожує Україні після виявлення антибіотиків у яйцях

Коли українські яйця з’явилися на прилавках французьких супермаркетів Carrefour і Leclerc, мало хто передбачав, що цей, здавалося б, рутинний торговельний епізод перетвориться на міжнародний скандал, здатний вплинути на євроінтеграційні перспективи України. Виявлення у серпні 2025 року залишків заборонених антибіотиків у партіях українських яєць стало не просто порушенням санітарних норм ЄС, а симптомом глибших системних проблем вітчизняного агросектору – від недотримання європейських стандартів утримання тварин до недосконалості контролю якості продукції. Цей інцидент, що миттєво розгорнувся у хвилю критики з боку дев’яти країн Європейського Союзу, загрожує не лише торговельними обмеженнями, але й уповільненням розгляду ключового 12-го кейсу переговорів про членство України в ЄС – того самого, що стосується безпеки харчових продуктів та ветеринарної політики. Про все це детальніше для agronews.ua розповідає журналіст, оглядач з аграрних питань Володимир Чопенко.

ОМЛЕТ ІЗ…ПЕНІЦИЛІНОМ

Знайомий голова колгоспу так пояснював свої виробничі невдачі у птахівництві і молочному скотарстві. «Візьмуся за яйця – падає молоко! Узявся за молоко – впали яйця…». Схожий дисбаланс і в сучасної України. З одного боку, вона намагається за графіком просуватися до ЄС, а з другого – гальмує-зашпортується за власноруч натикані перепони. Як от із яйцями. Наприкінці серпня у Франції везувієм вивергнувся скандал: в українських яйцях виявили залишки антибіотиків. Україну вчергове звинуватили в ігноруванні стандартів якості, безпечності, добробуту тварин. Цей інцидент може мати політико-економічні наслідки. Звісно, негативні.

Найприкріше те, що на початку липня профільні фахівці Держпродспоживслужби зустрічалися із колегами з Генерального директорату продовольства Міністерства сільського господарства Франції, представниками Французької міжгалузевої організації з виробництва яєць (CNPO) та Національного технічного інституту курятини та яєць (ITAVI). І запевнили їх, що ми – надійний та конкурентний торговий партер. Говорили і про епізоотичне благополуччя, безпечність харчових продуктів, і про двосторонню торгівлю продуктами тваринного походження. І от, на тобі, – така халепа! Держпродспоживслужба поки тишком-нишком. Натомість хвилі-резонатори цього інциденту накрили не лише Францію, а і Європейський Союз.

Французькі супермаркети Carrefour і Leclerc реалізували партії українських яєць, у яких було виявлено залишки антибіотиків, заборонених у ЄС із 2006 року. Це підтвердила вже згадувана міжгалузева організація CNPO, що представляє фермерів, переробників і ритейлерів. Новина заполонила численні засоби масової інформації. Гортаєш Le Figaro за 29 серпня 2025 року: «Система оповіщення, яка інформує про проблеми з агропродовольчою продукцією в Європейському Союзі (RASFF), зафіксувала чотири перевірки в липні та серпні, які виявили наявність заборонених антибіотиків у яйцях з України. Підкреслюючи «значний ризик для здоров’я», CNPO закликала владу посилити контроль, а великих роздрібних торговців провести «екстрену зустріч», щоб «виправити цю ситуацію недобросовісної конкуренції». Журнал Affidia Journal, що спеціалізується на безпеці харчових продуктів, на початку вересня опублікував статтю «Франція: суперечка щодо імпортних яєць із залишками антибіотиків, забороненими в ЄС», назвавши це закликом до контролю за імпортом.

Вмикаєш Radio France і тут про яйця: «Французькі фермери, що вирощують курей, бʼють на сполох через низьку якість імпортованих з України яєць, які містять залишки антибіотиків, заборонених у Європі, але їх можна знайти в деяких супермаркетах». Чуєш гнівний голос Ів-Марі Боде, президента CNPO, котрий закликає до суворої еквівалентності стандартів, аби покласти край присутності яйцям, які не відповідають європейським нормам. Він вимагає зупинити двозначність дистрибʼюторів. У чому вона простежується? Окремі торгові мережі зобовʼязалися не продавати яйця від курей кліткового утримання та поставили французьким фермерам ультиматум швидко перейти на альтернативні системи ведення сільського господарства. Водночас ці ж «борці» продають у Франції українські яйця від курей кліткового утримання, які не відповідають мінімальним європейським стандартам. Це – реальна ситуація недобросовісної конкуренції. Крім того, українські яйця також порушують колективне зобовʼязання продавати лише яйця від курей, вилуплених за допомогою методів визначення статі яєць, щоб уникнути знищення мільйонів курчат-самців.

Ів-Марі Боде вбачає у цьому загрозу динаміці сектору та продовольчому суверенітету. Хоча французькі яйця популярні серед споживачів, а закупівлі досягли рекордного рівня в 7 млрд штук яєць у 2024 році (+300 млн порівняно з 2023 роком), ситуація недобросовісної конкуренції серйозно загрожує французьким фермерам. На початку нинішнього року через інфляцію і запобіжні закупки стурбованих споживачів виникла напруга в запасах. «Обсяг продажів 2025 року (станом на кінець липня) зріс на 5% порівняно з 2024 роком, або приблизно на 350 мільйонів яєць більше. Ми змогли би відреагувати та постачити продукцію великим роздрібним торговцям. Проте деякі ритейлери обрали дешевший і, як виявилося, небезпечний імпорт» – пояснив президент CNPO Ів-Марі Боде.

Тамтешній галузевий сектор повністю мобілізовували для задоволення зростаючого попиту. Рік тому CNPO запустила новий галузевий план, який визначає дві основні цілі на 2030 рік: будівництво 300 нових пташників та амбіційне досягнення того, щоб 90% курей-несучок вирощувалися в альтернативних кліткових системах. Цього неможливо досягти, якщо великі роздрібні мережі застосовуватимуть недобросовісні комерційні стратегії, імпортуючи та просуваючи українські яйця, які не відповідають тим самим стандартам щодо добробуту тварин, соціальних, екологічних і санітарних норм.

Анні Женевард, міністерка сільського господарства Франції, публічно засудила ситуацію, назвавши її «етичною проблемою» і закликала створити європейське агентство контролю, яке б забезпечувало нульову толерантність до таких речовин у імпортованих продуктах. «Продовольчий суверенітет означає надання переваги французькому виробництву над імпортом продуктів харчування, які не відповідають нашим стандартам чи очікуванням споживачів. Це вимагає щоденних зусиль як споживачів, так і дистрибʼюторів», – сказала вона пресі.

Торговельна мережа Leclerc визнала, що це був «окремий випадок» і запевнила, що уражену партію (300 000 яєць) вилучили з продажу. Хоча випадок і поодинокий, і, можна сказати, локально-індивідуальний, проте він породив ланцюгову реакцію занепокоєння у Німеччині, Бельгії, Болгарії, Угорщині, Словаччині та інших країнах, які в унісон із Францією закликали посилити контроль та маркування. Нідерланди, Ірландія, Греція, Австрія, Люксембург, Естонія, Данія та Словенія долучилися до колективних звернень до Єврокомісії стосовно посилення контролю за імпортом агропродуктів з України, включаючи яйця. А Болгарія навіть попрохала призупинити імпорт українських яєць через низькі ціни та загрозу для місцевих виробників. Ну, і як же ж без Польщі, яка критично оцінює якість та дотримання стандартів, вбачає негативний вплив масштабного імпорту яєць з України на соціально-економічну ситуацію, вважаючи це загрозою для внутрішнього ринку.

Україні згадали минулі яєчні скандали. Найвідоміший – корупційний, який вибухнув у 2023 році щодо закупівель курячих яєць для Міністерства оборони України за ціною 17 гривень за штуку. У 2,4 разу дорожче, ніж у супермаркетах. І хоча він не стосувався безпосередньо євросоюзівського ринку, імідж українських яєць був попсований, оскільки закордон цікавило не зловживання у системі державних закупівель, а передовсім викрутаси із цінами і якістю продукції, – демпінгатори, які тиснуть на європейський ринок.

Осоромилася Україна і з некошерними яйцями в Ізраїлі. У Різдвяний святвечір, 6 січня 2016 року, Єрусалим привітав Київ не вельми святковою звісткою: Ізраїль перепинив рух українським яйцям через наявність у них сальмонели (Salmonellaenteritidis). Для залагодження скандалу до Ізраїлю доволі оперативно вилетіла представницька українська делегація, котра констатувала: сальмонели в яйцях не виявили! Якщо не в самому вмісті курячих зносків, то де? Запитання аж ніяк не риторичне, оскільки лабораторні дослідження проб курячого посліду і змиви з курників філії «Птахофабрика «Авіс» підтвердили наявність збудника сальмонели. Тобто він міг бути присутній на шкаралупі або упаковці. Збудник інфікує корми, воду, його запросто переносять горобці, голуби, миші, пацюки… Опишу інцидент у деталях, оскільки предметно займався ним. І хоча він з ізраїльською «пропискою», усе ж таки негативно відгукнувся і в Європі.

​Ситуація виявилася настільки загрозливою, що ізраїльські міністерства охорони здоров’я та сільського господарства застерегли громадян. Одразу після отримання результатів лабораторних досліджень Міністерство сільського господарства вирішило негайно припинити імпорт і місцевий продаж яєць з України до подальшого повідомлення. Воно також зажадало, щоб українська влада зупинила їх експорт і визначила джерело бактерій. «Не їжте і не пийте продуктів, які містять яйця, до їх повної термообробки. Тримайте яйця в холодильнику. Дотримуйтеся цих правил, особливо коли ті, хто їдять яйця, — немовлята, літні люди або особи з ослабленою імунною системою», — йшлося у повідомленні міністерства. Тамтешні газети Jerusalem Post, Haaretz, TheMarket, інші опублікували фото некошерних яєць із індексом UA, після вживання яких помер 50-річний ізраїльтянин, 15 дітей було госпіталізовано і більше сотні відбулося легкою формою хвороби.
​
Як Україна стала постачальником курячих яєць до Ізраїлю? Останній змушений був терміново шукати заміну Туреччині, де виникла підозра на пташиний грип. Через сприятливу логістику Ізраїль обрав Україну. Їхні ветеринарні інспектори перевірили сімох наших виробників, дозвіл надали двом, а експортувала продукцію філія «Птахофабрика «Авіс» ПАТ «Птахогосподарство «Червоний прапор» із с. Гуменці Кам’янець-Подільського району на Хмельниччині, що входило до агрохолдингу «Авангард» Олега Бахматюка. Мені достеменно невідомо, чи знала ізраїльська сторона про те, що в нас немає поголовної (обов’язкової) вакцинації курей проти сальмонельозу, як у них.
​
У цій ситуації найбільше цікавив не закордон, а рідні терени: чи здатні Держветфітослужба і новостворена Держпродспоживслужба гарантувати непоширення цієї інфекції всередині України? Як зреагувала на яєчний скандал Європа, з якою Україна тільки-но почала повноцінну вільну торгівлю? Європа, яка донедавна вважала Україну благополучною у сенсі епізоотичної безпеки… Спершу її похитнула африканська чума свиней (АЧС), а тепер і ймовірність спалахів сальмонельозу. Євросоюз завагався: а чи повноцінно контролюють відповідні інституції систему державних гарантій безпечності та якості харчових продуктів? Жодна птахофабрика не відповідає вимогам ЄС щодо… умов утримання птиці. У січні 2012 р. набули чинності Директива Євросоюзу №1999/74 щодо заборони утримання курей-несучок у так званих батарейних клітках, які вважають украй негуманними.

​— У цих клітках курка товчеться на «житлоплощі» розміром з аркуш стандартного паперу. Причому висота клітки дозволяє їй лише стояти. Кліткові кури зазвичай ніколи не бачать природного світла, не дихають свіжим повітрям… У Євросоюзі таке утримання визнали знущанням над тваринами. Приміром, у Німеччині дуже важко отримати дозвіл на будівництво фабрики на понад 50 тис курей-несучок, оскільки за більших масштабів практично неможливо виконати норми, передбачені законом про запобігання катуванню тварин, — прокоментував тоді нововведення Тобіас Райхерт, представник недержавної організації Germanwatch, яка за підтримки Федерального міністерства продовольства, сільського господарства і захисту прав споживачів обстоює питання екології та добробуту продуктивних тварин. — У «збагачених» клітках несучки більше проявляють природну поведінку: сідають на сідало, купаються у поросі, несуть яйця у гніздах. Хоча й у них вони обмежені у свободі рухів. Тому ми пропагуємо вільно-вигульну систему, що схожа на утримання у хлівах і вольєрах. За стандартами ЄС, на кожну курку має припадати 4 квадратні метри площі у неротаційних системах утримання. Органічні системи також забезпечують вільний вигул. Обстеження, проведені Адміністрацією європейської продовольчої безпеки, виявили, що «кліткові» яйця заражені сальмонелою більше, ніж ті, що виробляються в альтернативних системах утримання.

Звідтоді минуло майже десять років. До добробуту продуктивних тварин ми так і не доросли. Як і до безпечності продукції. Партії яєць з України у французьких торговельних мережах були позначені кодом 3, що означає кліткове утримання курей, яке з 2012 року повністю заборонене Директивою ЄС 1999/74. Це – ключовий нормативний акт, який встановлює мінімальні стандарти захисту курей-несучок у країнах Європейського Союзу. Вона була ухвалена 19 липня 1999 року і забороняє традиційні батарейні клітки навзамін більш гуманним системам утримання птиці. Якщо навіть і клітки, а не передові підлогові та вільні типи систем, то лише поліпшені, за умови мінімум 750 см² площі на одну курку. Мусить бути сідало, підстилка, засоби для точіння кігтів, можливість сидіти, гребти, гніздитися… Контрольовані режими освітлення, температури, вологості, шуму, вентиляції, рівнів аміаку… Можна, я не буду порівнювати європейські умови утримання курей-несучок із нашими «хоромами»?! Ужиттєвити цю директиву – обов’язкова умова для доступу українських яєць на ринок ЄС. Ми зобовʼязалися імплементувати ці приписи до 2026 року.

Українські яйця не повинні були зʼявитися на французькому ринку не лише через код 3 (кліткове утримання курей), а й через недотримання угоди французької промисловості щодо овосексингу. Щороку у світі знищують сотні мільйонів добових півників, бо вони не несуть яєць і не підходять для м’ясного виробництва. Овосексинг дозволяє етично вирішити проблему, визначити стать ембріона на ранніх етапах інкубації (на шостий-девʼятий день), до вилуплення пташенят. Для цього існує кілька методів. Оптична спектроскопія: на 9-й день інкубації лазер сканує яйце і визначає стать за складом крові або гормональним профілем. Біомаркери виявляють специфічні білки або ДНК у яйці з точністю до 95%. РНК-аналіз: вивчають генетичний матеріал ембріона. Метод дорогий, але дуже точний. І, насамкінець, магнітно-резонансна томографія, яка застосовується поки що експериментально шляхом безконтактного сканування яйця.

Так от, Франція із 2023 року запровадила обов’язковий овосексинг на відміну від України. Але в рамках вступу до ЄС ми маємо адаптуватися до етичних стандартів добробуту тварин. І технології овосексингу в Україні — як частини адаптації цього процесу, може стати аргументом у переговорах з Єврокомісією. Тим більше, в Україні на промислових інкубаторах щороку знищують 50-70 млн добових півників газом одразу після вилуплення чи механічно подрібнюють, що викликає критику з боку європейських партнерів. Знаю, у Черкаській області стартував пілотний проєкт з використанням спектроскопічного овосексингу (у співпраці з німецькою компанією). Щоправда, не всі вітчизняні виробники готові до етичної трансформації виробництва через дорогі технології. Утім, впровадження овосексингу заощадило би для галузі до 500 млн грн на рік.

І, нарешті, третій фактор, який мав би зробити українські яйця невʼїздними до Франції, – наявність у них залишків антибіотиків. Будь-який з них, – нітрофурани, метронідазол чи ампіцилін, які виявив DGCCRF (Direction générale de la concurrence, de la consommation et de la répression des fraudes), – головний орган, що відповідає за захист прав споживачів і санітарний контроль продуктів у роздрібній торгівлі, навіть у малих кількостях підточує здоровʼя. Тест ELISA не збреше. Це – надзвичайно точний лабораторний метод, високочутливий і виявляє речовини навіть у мікродозах. Тому цілком логічне запитання французів: «Чому наші державні органи знаходять сліди антибіотиків, а ваші – ні? В Україні нема хроматографів із спектрометрами і ви міряєте на око?!» Згідно з нормативним актом, – Регламентом ЄС 470/2009, лишків антибіотиків узагалі не повинно бути.

Інцидент із яйцями – це не просто технічна помилка, а дзеркало системної проблеми: різниця у ветеринарних нормах, етичних стандартах і контролі якості між Україною та ЄС. Не просто харчове порушення, а політично-економічний сигнал: Франція та інші країни ЄС втрачають терпимість до «пільгового» імпорту з України. Україна не є членом ЄС, але користується преференціями, які вже викликають протести в європейських фермерів. Яєчний скандал, як на зло, стався в особливо делікатний час, враховуючи прагнення України до членства в ЄС та існуючу напруженість щодо торгівлі сільськогосподарською продукцією. Що він нам приніс? Іміджеві втрати. Що принесе? Можливо, торгівельні обмеження, які істотно вплинуть на експортні обсяги. І це в умовах, коли аграрний сектор є критично важливим для української економіки.

Скандал не є юридичною підставою для зупинки переговорів щодо майбутнього членства України в ЄС. Його можуть використати як аргумент для уповільнення або виставити додаткові «бенчмарки» (умови). Тим більше, Єврокомісія неодноразово наголошувала на необхідності посилення контролю за харчовими продуктами, впровадження європейських стандартів, боротьби з корупцією у контролюючих органах. Без прогресу проходження кейсу 12 уповільниться. А він – чи не найскладніший у сенсі його захисту перед Єврокомісією, оскільки включає проблематику безпеки харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики. Власне те, на чому Україна погоріла недавно у Франції. Запуск скринінгу кейса 12 очікується вже у жовтні–листопаді. Певен, Україна підготувала дорожню карту адаптації аграрного законодавства, зокрема щодо контролю залишків ветеринарних препаратів, реєстрації виробників та маркування продукції. Чи переконаємо ми євросоюзівських екзаменаторів, що омлет з українських яєць цілком безпечний?

Пише agronews.ua.