Все — просто: щоб захистити бджіл від отруєнь, треба дотримуватися правил безпеки

Принципи безпечного виробництва все глибше проникають у сільське господарство. Аграрії керуються сучасними знаннями, використовують інноваційну техніку, добрива, насіння та препарати захисту рослин. Вони зацікавлені у тому, щоб якомога менше впливати на навколишнє середовище та зберігати природніх запилювачів — бджіл.

Сучасне рослинництво не може обійтися без пестицидів. Проте внесення препаратів можливо зробити максимально безпечним. Так само ефективно можна налагодити співпрацю з власниками пасік на період обробки полів.

Що для цього потрібно — своїм досвідом поділився Тарас Корнієнко, заступник начальника відділу рослинництва компанії «Агрейн», яка вирощує зернові й олійні культури на території п’яти областей України.

 

Тарас Корнієнко, заступник начальника відділу рослинництва компанії «Агрейн»

 

• Для ефективного вирощування сільськогосподарських культур обов’язковим є забезпечення їх належного захисту від шкідників та хвороб. Як при цьому не нашкодити навколишньому середовищу та корисним комахам-запилювачам — бджолам? Розкажіть на прикладі агрохолдингу «Агрейн», якими принципами Ви керуєтеся?

— Щоб бджоли не гинули, потрібна відповідальність як топ-менеджерів компанії, так і агрономів на місцях. Перше — необхідно використовувати лише сертифіковані продукти, дозволені в Україні. Друге — дотримуватися заходів безпеки під час роботи з ними, третє — правильно проводити утилізацію використаної тари.

Зупинимося детальніше на деяких важливих моментах. Один із таких — це змішування, промивка тари та доставка її на склад. По завершенню цих процедур обов’язково потрібно організувати прибуття компанії, яка займається оптимізацією відпрацьованої місткості.

На сьогодні ми використовуємо високотехнологічні оприскувачі. Вони максимально ефективно і безпечно працюють з пестицидами. Сучасні оприскувачі мають можливість промити 100% каністри, з якої заливалися засоби захисту.

Окрім того, ми не допускаємо проливу препаратів на землю. Після завершення процедури каністру закриваємо, ставимо в автотранспорт засоби захисту і відвозимо на склад.

Під час роботи безпосередньо з пестицидами працівники повністю оснащені засобами індивідуального захисту.

Зі свого боку ми виконуємо всі вимоги чинного законодавства. Зацікавлені, щоб місцеве населення ніколи не відчувало від нас шкоди навколишньому середовищу. Якщо приїжджає комісія, ми завжди можемо надати їй сертифікат, який підтверджує, який саме препарат використовує наше підприємство.

 

• Що Вам довелося змінити у своїй роботі?

— Важливим моментом став перехід на ситуативне внесення засобів захисту, тобто не за планом, а за потребою. Також компанія підключила систему моніторингу посівів. Агрономи роблять звіти, інформують про ситуацію, яка склалася і що може бути в майбутньому: з’являються хвороби, шкідники чи бур’яни.

Це дає змогу швидко підібрати той чи інший продукт і доставити його в найкоротший термін в господарство: за один-два дні. Тобто, це дозволяє не накопичувати на складах велику кількість препаратів. Завозимо 50% за день-два до внесення того чи іншого засобу на поле.

На сьогодні найбільшому враженню під час цвітіння піддається озимий ріпак. Культура потребує обробки інсектицидами у час, коли летить бджола. На соняшнику ми вже фактично ніяких хімічних обробок не проводимо. Робимо їх до початку цвітіння.

 

• В Україні п’ятий сезон поспіль на законодавчому рівні заблокована реєстрація інноваційних засобів захисту рослин. Наскільки, на Ваш погляд, використання новіших інсектицидів могло б знизити вплив на навколишнє середовище та бджіл?

— Наразі таких безпечних для бджіл засобів захисту як «Тіаклоприд», «Ацетаміприт» абсолютно достатньо для роботи. Якщо будуть проявлятися резистентні шкідники до цих речовин, то, звичайно, без інноваційних продуктів обійтися не вдасться.

 

• Наскільки загалом Ви відчуваєте нестачу інноваційних, більш екологічних пестицидів?

— Поки це не є гострою проблемою. Хотілося б, щоб на ринку з’явився повністю нетоксичний продукт.

 

• Для того, щоб забезпечити захист бджіл на період обробітку полів, необхідна налагоджена комунікація аграріїв з самими пасічниками, чи не так?

— Це невід’ємна частина. Немає спілкування — є падіж комах.

 

• Як Вам вдалося налагодити співпрацю з бджолярами у періоди обробітку культур, щоб у виграші лишалися обидві сторони: бджоли запилювали культури та не страждали від отруєння хімічними речовинами?

— Про дату обробки полів інформуємо бджолярів згідно порядку, встановленого чинним законодавством. Даємо повідомлення в газету, розклеюємо їх на інфостовпах. В оголошеннях розповідаємо про те, які пестициди використовуємо, на яких саме культурах. Також інформуємо селищну раду: як письмово, так і усно.

Ще одним каналом комунікації є групи районних спілок пасічників в соцмережах.

Також агрономи компанії за кілька днів до початку дзвонять самим бджолярам та попереджують їх про це: «Колеги, завтра вночі на таких-то полях, у таких-то населених пунктах починаємо працювати проти квіткоїда. Будь ласка, на ніч зачиніть пасіки». Усі бджолярі це розуміють.

 

• Наскільки значною проблемою у цьому питанні стає наявність великої кількості незареєстрованих пасік, про місце знаходження і власників яких нічого не відомо? Чи стикалися Ви з такими випадками у своїй діяльності?

— На тій території, де ми працюємо, в принципі всі пасіки зареєстровані. Питань у роботі не виникало. У нас налагоджена тісна співпраця з бджолярами.

Вони розуміють, що без цих операцій ми не зможемо захистити майбутній врожай, наприклад, ріпаку, і отримати той результат, до якого прагнемо.

 

• Розкажіть, як буде побудована співпраця вашої компанії з бджолярами у поточному сезоні? Що зміниться?

— Цих заходів, які я перерахував раніше, цілком достатньо, щоб убезпечити себе від проблем під час обробки на законодавчому рівні та уникнути трагедій.

Правила безпеки – абсолютно прості. Найголовніше, щоб їх ніхто не ігнорував. Тоді буде порядок.

 

• На Ваш погляд, що могло б зробити комунікацію бджолярів та аграріїв кращою в розрізі України?

— Якщо сільгоспвиробники та бджолярі йтимуть один одному назустріч, то негативних наслідків у цьому питанні легко уникнути. Не потрібно шукати каменів спотикання в тому, що аграрії щось не те внесли і бджоли загинули, а спілкуватися та домовлятися.

Необхідно виконувати всі заходи безпеки роботи з пестицидами, використовувати дозволені нетоксичні продукти, вчасно попереджати бджолярів про початок робіт.

Самі пасічники у разі необхідності мають закривати вулики. Це фактично або ніч, або доба — і не буде ніяких проблем.

 

• Яких кроків Ви хотіли б бачити від самих бджолярів? Що могло б зробити співпрацю аграріїв та бджолярів більше ефективною? 

— Як бджолярам, так і державі, необхідно знайти спосіб регулювання проблеми з пестицидами на присадибних ділянках.

Тут потрібно звернути увагу ще на великий приватний сектор. Деякі дрібні фермери використовують препарати, які максимально ефективні проти будь-яких шкідників, але вони — токсичні для бджіл. Однак присадибні ділянки ніхто не перевіряє, бо їх — багато. Тоді як в селі працює одне-два сільгосппідприємства. Це проблема.

В Україні вкрай необхідний контроль на державному рівні за використанням пестицидів, які дозволені під час цвітіння.

 

• Чи будете розширювати співпрацю з бджолярами, наприклад, залучати більше бджолосімей для запилення культур?

— Ми вже маємо такий проєкт і хочемо його реалізовувати в цьому році. Наші партнери заохочують бджолярів виставляти пасіки на полях. Особливо це стосується тих, хто займається насінництвом. У них розрахунок: на 1 гектар — 4 вулики. Вони працюють так, щоб запилення насіннєвих посівів було максимально ефективним.

Я це знаю з власного досвіду. Коли працював у попередній компанії, там була своя пасіка — близько 120 вуликів — і ми напроти поля ставили на 1 гектар два вулики. У результаті прибавка врожайності соняшника склала від 2 центнерів. Тому наразі розглядаємо такий варіант співпраці.

Ми готові заохочувати бджолярів, щоб вони приїжджали і ставили пасіки на наших полях. Найголовніше — знайти охочих до роботи на території, де в нас росте багато соняшника.

 

• Щоб організувати свою роботу з захисту рослин та не допустити отруєння бджіл сільгоспвиробнику варто орієнтуватися на положення GOOD AGRICULTURAL PRACTICE. Чи не так?

— Так, і ми частково культивуємо принципи GOOD AGRICULTURAL PRACTICE у своїй щоденній праці. Це — робота з навколишнім середовищем, з залишками відпрацьованої тари, пестицидами в полі, самоорганізація всередині підприємства.

Ми свідомо орієнтуємося на цю систему. Можливо, ця практика буде і більше застосовуватися в Україні. Але на сьогодні, щоб отримати високі врожаї, на жаль, не вдасться зовсім обійтися без пестицидів.

Особливо актуальним дотримання GAP стає для тих компаній, хто безпосередньо займається експортом продукції в країни Євросоюзу.

 

Розмовляла Наталія Рекуненко