Післязбиральна обробка насіння

Склад і кількість домішок у партіях зерна можуть бути різними, їх уміст залежить від рівня агротехніки, способів і техніки збирання врожаю, наступної обробки зернових мас та правильності поводження з ними

Домішки бувають рослинного, тваринного і мінерального походження. Кожна з цих груп складається з різних об’єктів, які по-різному впливають на можливість використання партії та якість продуктів, які з них виробляють. Тому дуже важливо вивчати склад домішок, класифікувати й нормувати їх уміст за видами. Післязбиральна обробка насіння має передбачати: очищення, сортування та сушіння.

Засміченість зерна негативно впливає на якість продуктів переробки. Зернова домішка містить неповноцінне зерно основної культури: сильно недорозвинене — щупле, морозобійне, що проросло, бите, ушкоджене шкідниками (із незачепленим ендоспермом), стемніле під час самозігрівання чи сушіння. У пшениці сюди ж належить зерно, ушкоджене клопом-черепашкою. У плівчастих культур звільнені від квіткової плівки зерна сильно подрібнюються під час переробки основної маси. Зерна інших культурних рослин під час оцінювання можуть потрапляти як у зернову домішку, так і в бур’янисту.

___________________________

Зернова домішка містить неповноцінне зерно основної культури: сильно недорозвинене — щупле, морозобійне, що проросло, бите, ушкоджене шкідниками (із незачепленим ендоспермом), стемніле під час самозігрівання чи сушіння

___________________________

Під час оцінювання зерна насіння бур’янів розподіляють на кілька груп: легко відокремлювані, важко відокремлювані, з неприємним запахом й отруйні. Легко відокремлюються від більшості культур насіння волошки польової, пирію, берізки польової тощо; важче — насіння вівсюга польового від вівса, пшениці від жита, дикої редьки та татарської гречки від гречки посівної та пшениці, плоскухи від проса. До бур’янів із неприємним запахом надежать полин, буркун, дика цибуля та часник й ін.

Особливо небажаною є наявність насіння отруйних бур’янів — куколю, якому притаманні гіркий смак і наркотична дія; гірчак, в’язіль, дурман, геліотроп опущений та інші. До шкідливої бур’янистої домішки належать також отруйні грибні хвороби культурних рослин — сажка та ріжок. Сажка уражує більшість злаків. Спори гриба мають неприємний оселедцевий запах. Уміст у зерні сажки суворо обмежується, якщо її виявлено, то зерно зберігають і переробляють окремо. Ріжок найчастіше пошкоджує жито, значно рідше — інші злаки й трапляється у вигляді склероцій чорно-фіолетового кольору, що містять лізергінову кислоту та її похідні, які мають сильну судинозвужувальну дію.

Очищають зерно на повітряно-ситових машинах або комбінованих, у трієрах, магнітних сепараторах, а за потреби — на інших машинах.

Технологію сепарування зерна розробляють з урахуванням підбору відповідного обладнання, яке забезпечує найбільшу ефективність очищення залежно від складу й характеру домішок у зерні, технологічних норм продуктивності обладнання. Свіжозібране зерно, що надійшло з поля, спочатку очищують від сміттєвих і зернових домішок. Першочергове очищення потрібно передбачати для зерна, що має вищу за обмежувальні кондиції засміченість, самозігрівається, заражене шкідниками хлібних запасів, а також для зерна, яке засмічене домішками, що надають йому невластивого запаху.

Попереднє очищення зернового вороху застосовують за умови: вологість не більша як 40%, уміст домішок бур’янів не більший за 20%, у т. ч. соломи — не більше як 5%. Ворох розділяють на дві фракції: зерно і відходи. З вороху відокремлюють не менше ніж 50% домішок рослинного походження. В насінні не має бути більше 0,2% домішок соломи завдовжки до
50 мм, уміст повноцінного насіння у відходах не має перевищувати 0,05% їх маси у вихідному матеріалі. Уміст соломи завдовжки понад 50 мм в насінні не допускається.

Тимчасовому зберіганню піддають ворох насіння вологістю до 30% з умістом домішок соломи завдовжки не більше як 50 мм до 0,2%. Використання для вентилювання повітря, що вже пройшло через шар насіння, яке вентилюється, не допускається. Насіння вологістю до 24% за вентилювання атмосферним повітрям має зберігатися не більше як дві доби, за більшої вологості його продувають повітрям із температурою на 5–10 °С вищою, ніж довкілля, і періодично переміщують із бункера в бункер. За один пропуск дроблення насіння не повинно перевищувати 0,2%.

___________________________

Уміст повноцінного насіння у відходах не має перевищувати 3% їх маси у вихідному матеріалі

___________________________

Первинному очищенню піддають насіння вологістю не більшою як 18% з умістом домішок бур’янів не більшим за 8%. Вихідний матеріал розділяють на три фракції: насіння, фуражні відходи великі, легкі й дрібні домішки. Вміст повноцінного насіння в фуражних відходах, великих і легких домішках не повинен перевищувати 1,5, а в дрібних домішках — 0,05% маси повноцінного насіння у вихідному матеріалі.

Насіннєвий матеріал після первинного очищення за трієрування розділяють на дві або три фракції, залежно від умісту в ньому довгих і коротких домішок. Уміст повноцінного насіння у відходах не має перевищувати 3% їх маси у вихідному матеріалі.

Вторинному очищенню піддають насіннєвий матеріал вологістю до 18% і вмістом домішок до 8%, в т. ч. бур’янів — 3%. Вихідний матеріал розділяють на чотири фракції: насіння, фуражні відходи, легкі відходи, великі та дрібні домішки. Насіння після очищення не повинно мати домішок більше як 1%, у т. ч. не більше ніж 10 насінин інших рослин на 1 кг маси. Уміст повноцінного насіння в повітряних відходах, великих і дрібних домішках не має перевищувати 1% їх маси у вихідному матеріалі.

Усі роботи з очищення насіння, сушіння, зберігання до моменту його використання проводять під технологічним контролем, що забезпечує відповідність показників насіння вимогам Державного стандарту. Показники контролю потрібно записувати в спеціальний журнал.

Віталій Іщенко, д-р с.-г. наук, заступник директора з
наукової роботи, завідувач лабораторії селекції зернових і технічних
культур ІСГС НААН, експерт-дорадник з питань рослинництва
Галина Козелець, канд. с.-г. наук, завідувачка лабораторії
науково-інноваційного впровадження, первинного та елітного
насінництва ІСГС НААН, експертка-дорадниця з питань рослинництва
Олег Гайденко, канд. техн. наук, учений секретар, завідувач
науково-технологічного відділу маркетингу та наукового забезпечення
трансферу інновацій ІСГС НААН, ст. наук. співроб., дорадник
з питань механізації сільського господарства та економіки
сільськогосподарського виробництва