Аналізуємо якість роботи дискової борони

Ґрунтообробні робочі органи агрегатів створюють умови для інтенсивного росту й розвитку рослини, забезпечуючи доступ кисню, вологи в ґрунті: коренева система посівів сільгоспкультур швидше розвивається, і це веде до швидшого розвитку рослини й, як результат, їхній потенціал біологічного врожаю збільшується

Дискові борони дозволяють українським аграріям не лише боротися з бур’янами, а й знищувати закладання падалиці й переробляти велику кількість пожнивних решток у ґрунті. Адже за мінімальних технологій обробітку ґрунту на полі лишається багато не подрібненої і нерівномірно розподіленої соломи, тому саме дискова борона є найкращим інструментом для усунення цих технологічних проблем. На особливу увагу серед дискових борін заслуговують короткі дискові борони-лущильники, які нині широко представлено на українському ринку сільськогосподарської техніки. Зокрема, фермерам й агрокомпаніям пропонують високопродуктивні агрегати із шириною захвату від 2,5 до 16,75 м.

Багаторічний досвід застосування коротких дискових борін-лущильників свідчить, що вони є найкращими для стерньового обробітку. Ці агрегати забезпечують інтенсивне перемішування ґрунту й рослинної маси на глибину до 14 см. Конструкція й розташування робочих органів забезпечують якісний передпосівний обробіток, що, своєю чергою, дозволяє значно розширити сферу застосування короткої дискової борони в сільськогосподарському виробництві, підвищити її річне завантаження і економічну ефективність застосування.

__________________________

Багаторічний досвід застосування коротких дискових борін-лущильників свідчить, що вони є найкращими для стерньового обробітку

__________________________

Розкажемо детально про агрегати й акцентуємо на їхніх перевагах. Коротка дискова борона-лущильник — це навісна техніка з цільною рамою, що проста в транспортуванні й не вимагає додаткового налаштування. Агрегат не вимагає обслуговування (не має жодної точки змащення), що дуже зручно для невеликих господарств. Для визначення якісних показників роботи борони-лущильника вітчизняні науковці постійно проводять польові випробування таких агрегатів. Мета досліджень — вплив на якісні показники роботи дискових знарядь.

Визначення глибини западин і висоти гребенів після обробітку ґрунту агрегата з дисковими робочими органами проводять із використанням двометрової рейки, покладеної на гребні, та лінійки, яку встановлюють на дно борозни. Отримані дані фіксують у робочих матеріалах.

Для обробки отриманих даних і побудови графіків застосовували графічний редактор Microsoft Office Excel.

На рис. 1 та 2 наведено порівняння показників відхилення від заданої глибини обробітку для обох способів руху за встановлених глибин у 7 та 10 см відповідно.

Рис. 1. Відхилення глибини обробітку за різних способів руху (встановлена глибина 7 см)

Як видно з графіків, за напрямку руху агрегата вздовж рядка значення величин відхилень збільшувались зі збільшенням глибини обробітку. Для всіх глибин обробітку (7 см, 10 см) найбільші відхилення (8,2%, 12%) були зафіксовані за швидкості руху агрегата 12–14 км/год, а найменші значення відхилень спостерігали за швидкості руху 10–12 км/год (–2,9%, 1,4%).

Рис. 2. Відхилення глибини обробітку за різних способів руху (встановлена глибина 10 см)

За напрямку руху агрегата під кутом 35° до рядка значення величин відхилень також збільшувались зі збільшенням глибини обробітку. Для всіх глибин обробітку (7 см, 10 см) найменші відхилення (–14%, –6,6%) були зафіксовані за швидкості руху агрегата 12–14 км/год. Від’ємні значення величини відхилень для глибин обробітку 7 та 10 см вказують на те, що диски борони заглиблювались понад установлені під час налаштування агрегата межі. Слід зазначити, що за обох напрямків руху агрегата значення відхилень від заданої глибини обробітку не перевищували встановлені агротехнічні вимоги 20 см, окрім обробітку на глибину 14 см.

Висновки

Аналіз даних польових досліджень свідчить, що практичне визначення оптимальних параметрів швидкості руху ґрунтообробного агрегата, глибини обробітку та способу руху по полю, за яких можливо виконати технологічний процес дискового обробітку ґрунту з показниками роботи, що відповідатимуть агровимогам. Так, за обох напрямів руху агрегата значення відхилень від заданої глибини обробітку не перевищували встановлені агротехнічними вимогами 20 см, окрім обробітку на глибину 14 см.

За показником величини профілю дна борозни найкращим виявився спосіб руху під кутом 35° до рядка. Дотриматись цих вимог агрегатом вдалося за всіх установлених глибин і швидкостей руху, в той час як за руху агрегата вздовж рядка це вдалося лише за швидкостей 12–16 км/год.

Василь Наріз