
У НААН розповіли про стан посівів озимих
- Деталі
- Аграрні новини
- 751
У кінці третьої декади лютого – на початку першої декади березня, переважала аномально тепла, як для цієї пори року, погода з незначною кількістю опадів протягом цього періоду.
Про це повідомляється в аналітичній довідці про агрометеорологічні умови та стан посівів озимих в Україні, яку підготували співробітники Національної академії аграрних наук.
Так, середня температура повітря у східних, західних та південних областях становила від 0,9 до 5,0 °С тепла і була на 2,0-8,3 °С вищою за норму, на решті території країни вона набувала мінусових значень і опускалася до 2-4 °С морозу.
Читайте також: Виробництво та перспективи чорного часнику
Максимальна температура повітря знаходилася у межах від 4 до 20 °С тепла, на поверхні ґрунту – до 10-20 °С, а у південних областях – до 22 °С тепла, мінімальна – знижувалася до 2,4-13,0 °С морозу, у східних областях – до 17-23 °С морозу, на поверхні ґрунту – до 8-20 °С морозу.
Незначні опади у вигляді мряки, дощу, мокрого снігу спостерігалися майже на всій території країни. Так, за даними наукових установ Академії протягом останньої декади лютого кількість опадів у Київській області в середньому становила – 2,4 мм, у Херсонській – 2,6 мм, у Харківській та Дніпропетровській областях – 3 мм, у Львівській – 7,5 мм, у Кіровоградській – 7-18 мм, у Житомирській – 2-4 мм.
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знижувалась до 0-7 °С морозу, що вище критичної температури вимерзання. За даними агрометеорологів розрахункова критична температура вимерзання жита озимого становила 15-16 °С морозу; пшениці озимої у фазі «сходи - 3-х листків» – 12-13 °С, у фазі «кущіння» – 14-15 °С; ячменю озимого та ріпаку озимого – 8-10 °С морозу.
Читайте також: Високоврожайні гібриди соняшнику: як отримати гідну рентабельність
«Сніговий покрив на полях практично відсутній (залишився лише в окремих місцях). Разом з тим, наявність мерзлого прошарку ґрунту не дозволяє проникнути волозі у більш глибокі горизонти та призводить до значного перезволоження його верхніх шарів. У мікрозниженнях полів спостерігається підтоплення посівів талими водами, які за зниження нічних температур до від’ємних значень замерзають», – повідомляють науковці.
Крім того, на посівах озимини у понижених місцях рельєфу після високого накопичення снігу, перезволоженого ґрунту може спостерігатися застій води і, як наслідок, підтоплення посівів. Рослини пшениці озимої, що перенесли затоплення, розвиваються повільніше. Однак непошкоджені здорові рослини мають значну стійкість до вимокання, особливо у період слабкого наростання температур. На початку весняної вегетації пшениця озима за невисоких температур (0-3 °С) може легко переносити затоплення дещо довше, як упродовж двох тижнів.
Зазначається, що на окремих полях північних областей у кінці третьої декади лютого спостерігалася льодяна кірка товщиною 5-28 мм, ступінь розповсюдження 40-90 % площ, а за повідомленням агрометеорологів Дніпропетровського РЦГМ у результаті неодноразового відтавання та замерзання верхнього перезволоженого шару ґрунту на полях із ріпаком озимим була відмічена локальна загибель рослин унаслідок розриву кореневої системи (випирання).