Відкриття ринку землі: руйнування найпоширеніших міфів

Уже за 4 місяці в Україні закінчиться дія мораторію на продаж землі. Сьогодні різні експерти висловлюють діаметрально протилежні думки, щодо того як саме відбуватиметься продаж та купівля землі, яка буде вартість, чи встигнуть прийняти усі необхідні закони. І головне, якою буде Україна після відкриття ринку.

Чи буде ця країна з садком вишневим коло хати, чи цей садок з хрущами залишиться анахронізмом. Але найгірше те, що подібна непевність народжує міфи та чутки, які вносять ще більше деструкції в і без того незрозумілу ситуацію. Пропонуємо вам погляд експерта Андрія Мартина- старшого проєктного менеджера із земельної реформи Офісу реформ КМУ.

Чи насправді земельна децентралізація призведе до втрати цінних природних територій?

Ні, це маніпуляція. Передача земель запасу із державної в комунальну власність жодним чином не впливає на спосіб їх використання та не призводить до зміни категорії земель. Сільськогосподарські землі залишаться сільськогосподарськими, заповідні території – заповідними, водно-болотні угіддя – водно-болотними. Для того щоб дійсно захищати довкілля та зберігати біологічне різноманіття, потрібно розвивати мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду, Смарагдової мережі, оголошувати території водно-болотними угіддями міжнародного значення. Справжній захист дає визначений законом охоронний статус, а не форма власності.

Читайте також: Україна не готова до запуску ринку землі

Чи правда, що місцеві громади зацікавлені лише в тому, щоб роздерибанити цінні природні території?

Ні, це неправда. Те, що державна власність на землю допомагає заповідати території є міфом. Наприклад, до 2002 року землею в Україні повсюдно розпоряджалися виключно органи місцевого самоврядування, але саме в цей період були створені найбільші об’єкти природно-заповідного фонду України, такі як найбільший національний природний парк «Подільські товтри» на площі понад 261 тис. га, «Сколівські Бескиди» на площі 35,6 тис. га, природний заповідник «Ґорґани», Казантипський, Опукський та Рівненський природні заповідники, Азово-Сиваський та Вижницький національні природні парки та багато інших. Органи місцевого самоврядування, на відміну від органів державної влади, ухвалюють рішення публічно та підзвітні місцевому населенню. В той же час, Держгеокадастр зараз без особливого розголосу роздає кожен місяць десятки тисяч гектарів земель у порядку безоплатної приватизації без жодних природоохоронних застережень.

Чи правда, що ухвалення законопроекту № 2194 перешкоджатиме створенню заповідних територій?

Ні, це груба маніпуляція. Законопроект № 2194 розроблявся у тісному співробітництві із Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, проходив багато раундів публічного обговорення. Саме законопроект № 2194 запроваджує революційний інструмент для захисників природи – резервування цінних для заповідання територій та об’єктів, що дозволить швидко та з мінімумом бюрократії фіксувати їх межі у Державному земельному кадастрі та не допускати їх знищення або руйнування в результаті господарської діяльності на період до прийняття рішення про оголошення території або об’єктом природно-заповідного фонду.

Чи правда, що законопроект № 2194 матиме наслідком масштабний дерибан лісів?

Ні, це неправда. По-перше, переважна більшість лісів України перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, а тому вони і надалі залишаться у державній власності. По-друге, вилучати та змінювати призначення земель лісогосподарського призначення як із державної власності, так і з комунальної власності можна лише за згодою Кабінету Міністрів України і це правило залишається без змін. Землі лісогосподарських земель, які ще не зареєстрували свої права користування земельними ділянками, залишаються захищеними – права на них і надалі підтверджуватимуться планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування. Крім того, із 2019 року уряд забезпечив відображення межі ділянок лісогосподарських підприємств за даними лісового кадастру на публічній кадастровій карті і «не помітити» наявність лісових земель тепер доволі складно. Ліси України захищені від «дерибану».

Чи дозволяє законопроект № 2194 забудовувати береги річок та озер?

Ні, це неправда. У даний час розмір прибережних захисних смуг, в межах яких заборонена забудова, має визначатися землевпорядною документацією. Із липня 2021 року Закон № 711 про планування використання земель передбачає можливість встановлення прибережних захисних смуг за комплексними планами просторового розвитку території громади. Але ці доволі дорогу планувальні документи можуть з’явитися у громадах не скоро, тому законопроект № 2194 передбачає можливість встановлювати водоохоронні обмеження за окремими проектами землеустрою, так як це відбувається зараз. Таким чином, законопроект № 2194 насправді передбачає розширення інструментів для захисту прибережних територій.