Проблеми та виклики на ринку зерна

На світовому ринку зерна можуть виникнути проблеми в ланцюгах постачання через заблокований морський коридор експорту та складні погодні умови, викликані Ель-Ніньйо. Це знижує прогнози виробництва та пропозицій зернових культур. Через інфляцію та волатильність цін, а також проблеми з логістикою і енергоносіями ускладнюються бізнес-процеси і планування вітчизняних аграріїв, трейдерів і переробників. Окремим викликом є нестача інфраструктури для зберігання, транспортування, а також переробки, через що на ринку формується надлишок пропозиції частини минулорічного врожаю та поточного маркетингового сезону, що тисне на ціни внутрішнього ринку

Поточного маркетингового сезону 2026/27 років експерти і аналітики світового ринку зерна прогнозують досить помітне зниження виробництва по трьох глобальних продовольчих культурах — пшениці, кукурудзі та рису. У сезоні 2026/27 маркетинговому році світове виробництво зернових культур прогнозується на рівні приблизно2,42–2,98 млрд тонн, що в середньому на 2–2,7% менше рекордних показників попереднього сезону. Це може призвести до подальшого росту світових цін на продовольчі харчові продукти через дефіцит пропозиції на аграрних ринках. Особливу увагу нині приділяють впливу кліматичних аномалій, зокрема Ель-Ніньйо, а також геополітичної нестабільності, що в цілому порушує традиційні ланцюги постачання. Якщо більш детально розглядати окремі глобальні продовольчі баланси, то найбільші помітні зміни спостерігаються на ринку пшениці (таблиця 1).

Аналіз глобальної кон’юнк­тури ринку пшениці вказує на тенденцією до скорочення пропозиції у сезоні 2026/27. Загальний обсяг пропозиції за прогнозом зменшиться на 0,60% порівняно з попереднім періодом, досягнувши 1150,14 млн тонн. Основним чинником цього спаду є передбачуване зниження обсягів світового виробництва на 4,26%, що призведе до його падіння на рівень 806,53 млн тонн. Водночас, спостерігається помірне зростання початкових запасів на 9,19%, що дозволить в деякій мірі пом'якшити дефіцит пропозиції через скорочення світових обсягів виробництва.

На глобальному рівні за прогнозами експертів FAO-AMIS споживання пшениці залишиться майже незмінним із мінімальним відносним зменшенням на 0,32%. При цьому продовольче використання демонструє позитивну динаміку (+0,75%). Як очікується, використання пшениці на годівлю тваринам та інші потреби скоротиться відповідно на 2,86% та 1,88%. Міжнародна торгівля також зазнає певної корекції, зменшившись на 4,70% до рівня 199,24 млн тонн. Світові запаси пшениці на кінець маркетингового сезону 2026/27 прогнозуються на рівні 348,42 млн тонн, що на 1,40% перевищує показники попереднього сезону. Загалом світовий ринок пшениці демонструє стійкість завдяки накопиченим запасам попередніх років, попри зниження темпів виробництва та торгівля в поточному сезоні.

Вітчизняний експорт пшениці в прогнозах на 2026/27 маркетинговий сезон складає 15 млн тонн. Це становить майже 7,5 % від усього обсягу міжнародної торгівлі пшеницею (таб­лиця 2).

Слід також враховувати, що виробництво пшениці за прогнозами складе близько 22,7 млн тонн, що на 2,47 % менше за показник попереднього сезону. При цьому експорт пшениці за перше півріччя 2026 року на основі аналізу даних митної статистики склав майже 7,2 млн тонн, або 48 % від прогнозу.

До цього обсягу ввійшли дані, отримані до блокування морської логістики. Найбільше було експортовано саме зерна кукурудзи — 16,6 млн тонн. Досить незначні обсяги експорту ячменю, що склали 475,9 тис. тонн. Для вітчизняних експортерів найбільші проблеми будуть якраз з експортом кукурудзи, якщо до кінця року не вдасться відновити морську логістику або знайти інші шляхи її використання. Розумний вихід з цієї критичної ситуації може бути в переробці частини врожаю на біоетанол. Адже нині в державі діє обов'язкова вимога додавати рідкі біокомпоненти (біоетанол) до бензину на заправках. Зокрема, ця норма почала діяти з 1 травня 2025 року (мінімум 5%). З 1 липня 2026 року цей мінімум зріс до понад 7%, а при маркуванні E10 має бути із вмістом біоетанолу до 10%.

Зміна глобальної кон’юнк­тури ринку кукурудзи вказує на стабільне зростання основних показників у сезоні 2026/27. За прогнозами, загальна пропозиція збільшиться на 1,76%, досягнувши рівня 1636,20 млн тонн. Показник світового виробництва залишиться майже стабільним із незначним зниженням на 0,26% до 1316,75 млн тонн. Помітне зростання спостерігається в обсягах початкових запасів, які за прогнозами збільшуватимуться на 11,01% і складуть 319,45 млн тонн. Внутрішнє використання кукурудзи зросте на 0,59%, що відображає стабільний попит на сільськогосподарську культуру в світі. Зокрема, використання на кормові цілі та продовольчі потреби збільшиться на 0,56% та 1,00% відповідно. Міжнародна торгівля демонструє позитивну динаміку росту на 2,53% до 204,98 млн тонн. Прогнозні запаси на кінець маркетингового періоду складуть 326,84 млн тонн, що на 2,31% більше, ніж у попередньому сезоні. В цілому на ринку зерна кукурудзи зберігається розумний баланс між зростанням споживання та торгівлі, що підтримується високим рівнем запасів з попереднього маркетингового сезону.

Аналіз кон’юнктури ринку кукурудзи в Україні свідчить про стійке зростання всіх ключових показників у сезоні 2026/27. Загальна пропозиція та використання збільшиться на 11,85%, досягнувши 36,81 млн тонн. Виробництво кукурудзи демонструє помірне зростання на 2,57%, що забезпечить обсяг у 31,47 млн тонн. Особливу увагу привертає динаміка запасів. Початкові запаси за прогнозами зростуть на 141,84% до 5,30 млн тонн, а кінцеві запаси на 35,63%, досягнувши 7,19 млн тонн. При відновленні морської логістики експортний потенціал має зрости на 9,09%, що дозволить збільшити обсяги вивезення зерна до 24,00 млн тонн. Внутрішній ринок залишається стабільним. Використання на кормові цілі залишатиметься за прогнозами на рівні попередніх років в розмірі близько 4,20 млн тонн, а загальне внутрішнє споживання зросте лише на 0,18%. Імпорт залишиться на мінімальному та незмінному рівні 0,04 млн тонн та включає насіннєвий матеріал. Якщо проблему морської логістики не вдасться до кінця року вирішити, єдиним раціональним шляхом буде спрямувати частину врожаю на переробку в біоетанол.

Створення потужностей з виробництва біоетанолу дозволить диверсифікувати канали збуту та зменшити залежність від морських портів. В середньому з одного мільйона тонн кукурудзи можна отримати від 380 до 420 тисяч літрів біоетанолу на кожну тисячу тонн сировини, що в сумі дає приблизно 400 мільйонів літрів готового продукту. Переробка зерна в паливо значно підвищує додану вартість продукції, перетворюючи сировину на високотехнологічний енергоносій. Окрім палива, побічним продуктом такого процесу є DDGS (дистилят сухого зерна), який є цінним високопротеїновим кормом для тваринництва. Це дозволить одночасно вирішити проблему надлишків зерна та підтримати вітчизняний агропромисловий комплекс. Логістика біоетанолу значно простіша, адже об’єм готового продукту значно менший за об’єм сировини, що значно спрощує його транспортування залізничним або автомобільним шляхом. Впровадження такої стратегії сприятиме енергетичній самодостатності та зниженню імпортозалежності від палива та стабілізації платіжного балансу. Крім того, розвиток біоенергетики відповідає глобальним трендам «зеленого» переходу та екологізації економіки. Створення мережі заводів дозволить переробляти зерно безпосередньо в регіонах вирощування, мінімізуючи витрати на внутрішню логістику. Це також створить нові робочі місця в сільській місцевості та стимулюватиме розвиток суміжних галузей хімічної промисловості. У довгостроковій перспективі така трансформація перетворить державу з простого експортера сировини на виробника продуктів з високою переробкою. Таким чином, інвестиції в біоетанол стануть стратегічним запобіжником проти будь-яких блокувань торговельних шляхів.

Аналіз біржових котирувань на зернові культури свідчить про загальну позитивну динаміку цін на більшість основних позицій в світі. При цьому найбільш виражені зміни спостерігаються на глобальному ринку пшениці. Ціни на пшеницю демонструють значне зростання. Контракти на вересень (ZWU26) та грудень (ZWZ26) зросли на 22,6 та 21,6 пунктів відповідно. Ще помітнішим є стрибок цін на тверду червону озиму пшеницю (Hard Red Winter Wheat), де вересневий контракт (KEU26) подорожчав на 28 пунктів, що вказує на підвищений попит або очікування дефіциту цієї категорії зерна.

Ринок кукурудзи також перебуває у стадії помірного зростання світових цін. Усі представлені міжнародні біржові контракти на вересень, грудень 2026 та березень 2027 продемонстрували одностайний приріст на 5 пунктів. Найбільша торгова активність зосереджена на грудневому контракті (ZCZ26) з обсягом 20429 лотів. Пшениця демонструє найвищий приріст біржових цін
(в центах за бушель). Вага 1 бушеля пшениці ≈ 27,215 кг, кукурудзи ≈ 25,401 кг. Біржові котирування по пшениці (ZW) на вересень 653-0 (+22,6), грудень 670-0 (+21,6), березень 686-0 (+20,4). Тверда червона озима (KE) пшениця на вересень 727-2 (+28,0), грудень 743-2 (+27,2). Тверда червона яра (KW) пшениця на вересень 670-0 (+9,0), грудень 680-0 (+8,4). Кукурудза демонструє стабільне зростання світових цін. Котирування на вересень (ZCU26) складають 441-6 (+5,0) центів за 1 бушель. На грудень (ZCZ26), відповідно 465-4 (+5,0), на березень (ZCH27) 481-0 (+5,0).

Юрій Кернасюк,
кандидат економічних наук, експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємствами